Live:
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 5 minutes тому: «Внимание иногда называют сквозным процессом в том смысле, что казалось бы наиболее простая и элементарный аспект, психическая функция сосредоточения, концентрации, удержания и т.д.»
question author 1 hour тому: «Реакція на відповідь № 391885 для Юлія Тихонова Дякую, я вважаю що всі все забули вже»
Юлія Тихонова
Юлія Тихонова 1 hour тому: «Розумію вас. Настороженість через таку ситуацію може залишатися, бо це природна реакція після досвіду, який вас сильно зачепив. Важливо, щоб ваша оцінка себе не залежала повністю в»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Natasha Age: 21

Стагнация в отношениях.

Здравствуйте, у меня проблема в следующем. С мужем живем вместе 4 года почти. И практически ничего не меняется. С ужасом понимаю, что у нас нет общих целей, планов, интересов и взглядов. Мы во всем смотрим в разные стороны. Пыталась не раз говорить, разобраться, спокойно, а он будто отстранился, не слышит, иногда может уделить пару минут, послушает, возможно постарается что-то сделать со своей стороны, но этого хватало не надолго. Проблема в том, что его всё в жизни устраивает и не зачем развиваться, узнавать новое и к чему-то стримится, просто прожигает свою жизнь зря. Есть ощущение, что я тяну эти отношения, пытаюсь всегда что-то придумать, пытаюсь вытащить нашу семью из этого болота. А в итоге все настолько тяжело, это просто неподъемный груз.

Изначально был общий интерес играли в онлайн игры вместе, впрочем так и познакомились. Теперь я изменилась, меня интересует много нового, а он так и остался сидеть на месте и играть в комп игры. Вся его жизнь проходит только там. Друзья, развлечения. Вытянуть в реальную жизнь его просто невозможно, или очень трудно. В то время как я слежу за питанием, занимаюсь спортом и саморазвитием. Потом вижу его деградацию, и это просто колоссальный контраст.

Мы будто бы живем отдельно, у него своя жизнь, у меня своя. Готовим даже каждый отдельно себе, режим дня разный. Для меня это нельзя назвать семьей.

На счет общих планов и целей, то их обычно придумываю только я. И долго уламываю. А он даже смысла не видит в планах каких-либо.

В общем. Это все у меня вообще в голове не укладывается. Как может быть настолько все равно на свою жизнь? Поменять человека невозможно. Тем более если ему комфортно. Но я слишком многое отдала, чтобы быть с ним. И мне жалко это все закончить. И в остальных аспектах вроде бы все хорошо.

Можно ли что-то изменить в этой ситуации или эти отношения изжили уже свое и браку конец?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?