Чоловік-ігроман

Доброї ночі, дорогі психологи! Я перебуваю у шлюбі 3 роки. У нас є син. За цей час мій чоловік періодично пропадав (бувало і на 3 доби), граючи в автомати, вимикав телефон, а потім завжди брехав і не визнавав своєї провини. Через це він не затримується надовго ні на одній роботі. Я спочатку не розуміла причини. Зрозумівши в чому справа, я спочатку пробачала йому і старалася знову вірити, погрожуючи йому, що подам на розлучення, якщо він не перестане грати. Але його затягувало все більше і більше, і моєму терпінню прийшов кінець. Я подала на розлучення і на аліменти. Коли я це зробила, то чоловік спочатку погрожував, що вб'є, заріже, потім казав, що любить, чому я з ним так поступила, потім знову говорив, що сина забере і так чергувався негатив і позитив. Через деякий час ми почали спілкуватися через сина і він мені дає обіцянки, що він більше не буде таке робити, бо йому вже надоїло так жити, бо набрав онлайн-кредитів, визнав нарешті, що грав. Але винить частково і мене в тому, що пішов грати, нібито через те, що мені грошей не вистачало.
Я не впевнена, що він зможе помінятися. Але дуже не хочеться втрачати сім'ю, тим більше це мій другий шлюб.
Він хороший як чоловік, щедрий, все віддасть нам з сином. Правда, ще проблема в тому, що чоловік дуже ревнивий, відколи я пішла на роботу, він каже, що я помінялася, що в мене хтось є там, завжди щось накручує собі, хоче, щоб я розмовляла по телефону при колегах, щоб він чув хто біля мене знаходиться. Це вже теж недовітримку, постійна психологічна давка. І якщо щось йому не сподобалося, що я сказала, то він мене може облаяти, післати, а мені це дуже не приємно.
Може і в мені є якась причина такої поведінки чоловіка. Я теж не подарунок, постійно його контролювала через гральні автомати, не завжди вірила, можливо не давала підтримки, я не знаю. Я вже геть заплуталася.
Допоможіть, будь ласка!