Live:
Нора Маркман
Нора Маркман 4 hours тому: «Вітаю! Дуже неприємна ситуація. Але давайте спробуємо подивитись на це з кількох сторін. Будь-які стосунки потребують довіри і поваги, це найважніший фундамент, без нього буде важк»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 11 hours тому: «Вітаю. Можливо, у вашого чоловіка вже сформувалася залежність використовувати такий контент як спосіб справлятися зі стресом, напругою чи сексуальним збудженням. Але це не обов’я»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 12 hours тому: «Да, действительно, Вы ничего плохого не сделаете. Это только Ваши мысли, которые являются следствием тревожного расстройства. Теперь понятно, откуда у Вас страх общения в колледже.»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: nik3333 Age: 15

Страх за свое будущее

Каждый день у меня одинаковый, бывает время когда я заставляю себя сделать что-то, что будет отличать предыдущий день от сегодняшнего, но потом все равно возвращаюсь к прежнему - сижу в телефоне и смотрю мотивационные видео. И когда я возвращаюсь к жизни сурка, меня каждый раз мучит вина за то, что я не могу жить с интересом, не могу просто развиваться естественным образом. У меня есть любимое дело, и только оно вытягивает меня из этого круговорота ада каждый вечер, но и это превращается в рутинну со временем.
Часто ловлю себя на мысли что очень боюсь стать как мои родители.
Мама каждый вечер приходит с нелюбимой работы уставшая, жалуется что что-то у неё болит, каждый день работа-сон-работа-сон. Отец безработный сидит на её шее и ему там ой как хорошо, каждый раз когда его вижу мне становится тошно от его довольного вида, хорошо хоть отдельно живут, а то двоих я бы точно не вынесла.
Я смотрю на это и мене становится страшно, что если я не осуществлю то, о чем мечтаю, если не буду жить и развиваться естественным образом (то есть не буду слушать себя), то буду жить так же как и они. А я не хочу так жить. Но когда наступает момент, когда я хочу забить на это все и жить так как хочу, в меня прилетает 'что там с уроками', 'не хочешь учиться ну и не учись, денег сейчас нет на колледж, не знаю как ты туда поступишь', однажды мать хотела меня даже подкупить что бы я училась и ее забивала на школу, но от этого я становлюсь ещё злее. Меня бесит что родители навязывают мне то, чего я не хочу и постоянными советами сбивают меня с толку, я уже начинаю путаться, что хочу а что они, что правильно а что нет, а правильно ли я поступаю, пытаясь жить так как я хочу, они ведь не правы раз живут так, зачем мне их слушать, что бы стать такой как они?
Короче, меня очень страшит будущее, боюсь не исполнить мечты и поаеы, боюсь быть как мать, боюсь не прожить эту жизнь достойно. И этот страх будущего меня просто убивает в настоящем.
Что мне делать?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?