«Ніколи ми не буваємо такими беззахисними перед обличчям страждання, як к...»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Sergij Age: 28

Погане відношення до матері

Передісторія: залишився без роботи. Повернувся з Києва до батьків в село. Батькам за 60 мені 28. Сестра була дуже проти, щоб я їхав до батьків, але просто жити в Луцьку і платити за житло я не міг собі дозволити. Уже 2 місяці в селі. Дуже опираюся сільській роботі, не хочу в цьому всьому погрязнути.

Сьогодні обідали десь о 16:00 годині. Я дуже не люблю сидіти за столом утрьох, бо починається нав'язування думок одне одному. А потім сварки. Так вийшло і в цей раз. Матір релігійна фанатка. Почала говорити про похід до церкви. Я
ж до цього відношуся дуже критично. Церква ще ніколи мені не допомагала. Хоч періодично і молюся.

Значить посварилися. Я матюкався. Після матір сказала що на мені не буде Божого благословіння, що я перед таким Св'ятом дуже її образив.

Мене так часто критикуют за мої вчинки(Матір, старші сестри, батько, тітки). Стільки труднощів і життєвих випробувань. Випало на період 2010-2021 років, після школи, університет, уже з 6 робіт, десятки співбесід.
Що вже виробилася якась захисна реакція на критику.

У всіх знайомих такий різний життєвий досвід. А мій показує, що в кожного корисливі мотиви.
Віжчуваю не впевненість в собі. А покластися інколи не можу на людей у яких інші життєві цінності.

Слухаю психолога Михаила Лабковського. Він говорить, що життя треба будувати на цінностях. А я часом не люблю себе, не ціную, а інколи й ненавиджу людей, що поряд. Вища освіта, мої знання по технології,озволяють мені працювати лише на певних підприємствах України. Але там мені не вистачає коштів, щоб оплачувати окрему квартиру(оренда в кімнат в бабульок просто дістала), існувати незалежно від допомоги з села. Не вдається покладатися на себе.

Мої близькі друзі отримують не погані кошти на роботах. А я відчуваю себе ніким в батьківській хаті в селі.
Господарство приносить мало. Та й я тут лишній. Батько агроном, він знає як господарювали.

Мати каже прокладати надію на Бога. Із за цього часті сварки ми з батьком її принижуємо.

Ми з ним особисто не релігійні люди.

Але коли після того як я її обматюкав(не люблю коли нав'язують). Але інколи з' являється, що я іду по шляху вульгарного батька.


Підкажіть як бути у відносинах з матір'ю? Та як вийти з тіні сильного батька? І можливо підкажете на що орієнтуватися в житті. Цікавить в основному чоловіча думка. Жіночі на мене впливають мало.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?