Question

01-05-2021

Передісторія: залишився без роботи. Повернувся з Києва до батьків в село. Батькам за 60 мені 28. Сестра була дуже проти, щоб я їхав до батьків, але просто жити в Луцьку і платити за житло я не міг собі дозволити. Уже 2 місяці в селі. Дуже опираюся сільській роботі, не хочу в цьому всьому погрязнути.

Сьогодні обідали десь о 16:00 годині. Я дуже не люблю сидіти за столом утрьох, бо починається нав'язування думок одне одному. А потім сварки. Так вийшло і в цей раз. Матір релігійна фанатка. Почала говорити про похід до церкви. Я
ж до цього відношуся дуже критично. Церква ще ніколи мені не допомагала. Хоч періодично і молюся.

Значить посварилися. Я матюкався. Після матір сказала що на мені не буде Божого благословіння, що я перед таким Св'ятом дуже її образив.

Мене так часто критикуют за мої вчинки(Матір, старші сестри, батько, тітки). Стільки труднощів і життєвих випробувань. Випало на період 2010-2021 років, після школи, університет, уже з 6 робіт, десятки співбесід.
Що вже виробилася якась захисна реакція на критику.

У всіх знайомих такий різний життєвий досвід. А мій показує, що в кожного корисливі мотиви.
Віжчуваю не впевненість в собі. А покластися інколи не можу на людей у яких інші життєві цінності.

Слухаю психолога Михаила Лабковського. Він говорить, що життя треба будувати на цінностях. А я часом не люблю себе, не ціную, а інколи й ненавиджу людей, що поряд. Вища освіта, мої знання по технології,озволяють мені працювати лише на певних підприємствах України. Але там мені не вистачає коштів, щоб оплачувати окрему квартиру(оренда в кімнат в бабульок просто дістала), існувати незалежно від допомоги з села. Не вдається покладатися на себе.

Мої близькі друзі отримують не погані кошти на роботах. А я відчуваю себе ніким в батьківській хаті в селі.
Господарство приносить мало. Та й я тут лишній. Батько агроном, він знає як господарювали.

Мати каже прокладати надію на Бога. Із за цього часті сварки ми з батьком її принижуємо.

Ми з ним особисто не релігійні люди.

Але коли після того як я її обматюкав(не люблю коли нав'язують). Але інколи з' являється, що я іду по шляху вульгарного батька.

Підкажіть як бути у відносинах з матір'ю? Та як вийти з тіні сильного батька? І можливо підкажете на що орієнтуватися в житті. Цікавить в основному чоловіча думка. Жіночі на мене впливають мало.

Вопрос от: Sergij; Возраст: 28

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

01-05-2021 21:17:52Дополнение от автора

Шановні психологи, хочу звернути увагу чому чоловіча думка. Тому що маю 2 старших сестер, і на найстаршу матір орієнтується як на авторитета. Сестра уже 21 рок заміжня має двох дочку і внучку. Матір завжди каже: спитай у старшої сестри.

Батько ж зрізує усі амбіції: тобі машина не треба, залишиться моя, на хату сестры не претендують(хоча це не так).

А я боюся цієї роботи в селі, я уже знищив тут свою спину. Немає бажання жити зі старими батьками.

Я віддав своїй освіті в кращому технічному виші, 5 з половиною років життя. І після закінчення злякався залишитися по направленню на підпримстві в Київській області. Після того життя стало ще більш не стерпним. Дорікання матері. Що знайомі краще реалізувалися. Що вона не може покласти на мене свою надію.

Життя мене емоційно роздавило. Бажання зустрічають настанови батька що звучать в голові. Відчуваю себе жалюгідно і принизливо.
28 років, а таке відчуття, що освіта залишила в мені відбиток хіміка яке не дає реалізуватися в інших сферах. Я просто не завжди витягую ту роботу на яку хочу.

І на кожному кроці мене зустрічають сумніви і страхи.

Було, що я пропадав в сумнівні компанії. Втрачав з
людьми яким довірявся зароблені гроші. Але це до 2018 року. Після того я змінив відношення до грошей. Прочитав десятки книг з психології.
І ці знання з книг, дозволили мені ще більш критично ставитися до слів людей, ситуацій, звичних речей.

А на підсумок скажу, що страхи заволоділи моїм життям. Страх осуду від ближніх, страх довірити я малознайомій людині, страх втратити те що важко заробляв.

А я ж знаю, що людина має чогось бажати. Проте знаю, що бажання мають ціну(багато історій наслухався, та і сам багато чого відчув на своїй шкурі).

Просто от хочеться близькості з дівчиною. І у мене були відносини. Проте вона почала підозрювати що я щось не розказую. А ці мої проблеми з минулого. Травма, лікування, борги, засіли в головах близьких і моїй. Відносини з дівчиною почали руйнуватися коли я сказав, що лікую я і приймаю таблетки. Сестра намікаєш, що з моїм діагнозом я не маю права на відносини.
З батьками коли ж виясняю відносини, вони одразу починають психологічно тиснути: ти п'єш таблетки?

А в мене просто страх, щоб друзі не дізналися про мої минулі проблеми. Так часто хочеться щоб усі забули як це було в минулому і саме головне, щоб я собі пробачив помилки. І так хочеться бути щасливим. Без соціального тиску.

Я хочу зрозуміти свої дійсні потреби, щоб вони не викликали внутрішнього спротиву. Бо постійно виникає напруження в ногах(як прочитав, це бажання втекти від дійсності).

Є речі, життєві, яких хочеться. Це любові, поваги, особливо самоповаги, особистої цінності.

Я готовий спілкуватися по електронній пошті. Готовий описувати свої страхи. Аби мені давали поради як не бути зажатим, і жити теперішнім.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 1 · 2021-05-01 18:12:31

Доброго дня! Розумію, що я жінка, а отже навряд чи Вам згожусь, та все ж... Зараз у Вас певний життєвий екзамен. Від того чи здасте Ви "свої іспити" буде залежати і Ваше подальше життя. Адже не просто так Ви опинилися знов у в селі біля батьків... Перше: У Вас дуже сильно "виражена" зневага не тільки до матері, яка до речі дала Вам життя, але і до усіх жінок вкупі. Ви дуже хочете знайти своє місце в житті - і це зрозуміло... Але, не усвідомлюєте, що у цьому світі панують певні закони, що не нами створені... Саме через жінку ідуть благословляючі енергії, без яких чоловіку дуже важко чогось досягнути в житті... Не потрібно сприймати всі настанови мами як інструкцію до дії, але і зневажати та ображати її Ви не маєте права, тому що зневага, в першу чергу, може вдарити по Вас... І друге. Чоловік розвивається тільки тоді як чоловік та особистість, коли долає терпляче та наполегливо всі перешкоди, що виникають у житті. Вам потрібно навчитися виконувати ту роботу, яку Ви не любите, але яка стане приносити Вам дохід і ця робота на землі, яку Вам пропонують! А от коли Ви достатньо розвинетеся як чоловік та особистість, саме життя дасть Вам нагоду знайти роботу вже за бажанням... І ще, Ви - практично копія свого батька. Все, що Вам не подобається в ньому - є В Вас, і все, що подобається - також притаманне Вам!. Удачі Вам!

Мария Михлина (Киев) · Answer 2 · 2021-05-01 18:18:19

цитата:

Підкажіть як бути у відносинах з матір'ю? Та як вийти з тіні сильного батька? І можливо підкажете на що орієнтуватися в житті.

Здравствуйте, Сергей.
Похоже Ваш запрос на индивидуальную терапию. Какой-то конкретной рекомендации "Сделайте вот это и всё наладится" тут быть, к сожалению, не может. А с психотерапевтом можно проработать и вопросы отношений с мамой, Ваши отношения с отцом и наметить свои собственные ориентиры.

цитата:

Цікавить в основному чоловіча думка. Жіночі на мене впливають мало.

И в данном случае, рекомендую Вам выбирать психотерапевта женщину, для того чтобы в дальнейшем у Вас не возникала сложность коммуникации с противоположным полом.

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 3 · 2021-05-01 18:47:15

Добрый день!

цитата:

Мене так часто критикуют за мої вчинки(Матір, старші сестри, батько, тітки). Стільки труднощів і життєвих випробувань. Випало на період 2010-2021 років, після школи, університет, уже з 6 робіт, десятки співбесід.
Що вже виробилася якась захисна реакція на критику.

А в чем именно критика? Это вполне нормально, что Вы столкнулись с такими трудностями в период карантина. Какую помощь Вы хотите получить? Вы говорите, что женская точка зрения Вас не сильно интересует. Если Вы хотите не зависеть от родителей, то для Вас важно уметь зарабатывать самостоятельно и не зависеть финансово от родителей. Пока Вы не можете быть полностью самостоятельным и вынуждены просить финансовой помощи, поэтому родители считают, что они могут делать Вам замечания. Очень важно говорит с ними об этом, а, если Вы чувствуете, что это не помогает, то жить отдельно от них. К сожалению, Ваши финансовые проблемы никто не сможет решить за Вас

Соломія Лехіцька (Львов) · Answer 4 · 2021-05-01 18:55:43

Доброго дня, Сергій
Прикро, що ви зараз знаходитеся не там, де хотілося б, відчуваєте глибоку нереалізованість і конфліктуєте з батьками.

Перш за все, хочу вас підтримати щодо конфлікту з мамою. Так, звісно, те що ви з нею грубо обійшлися - не те, чим можна пишатися. Тим не менше, гнів - адекватна реакція на порушення ваших границь. Впевнена, якби інші не наполягали на тому, щоб ви робили те, чого не хочете, ви б так не реагували. Думаю ви так накричали, тому що бачили це змалечку від батька. Мабуть, вам це не подобалось, але іншого, більш адекватного способу захистити свої границі ви поки що не маєте, тому продовжуєте реагувати як батько. Хоча потім відчуваєте почуття провини. Думаю, ви хороша людина і в глибині душі так поводитися з мамою не хочете, просто зараз не знаєте як це припинити. Тим більше, що інші фактори вашого життя вас багато в чому не влаштовують і це спричиняє додаткове роздратування.

«Цікавить в основному чоловіча думка. Жіночі на мене впливають мало.» - це абсолютно закономірно, що ви так думаєте, зважаючи на те, яким зразком жінки є ваша мама - безпорадна, в стані жертви, що не може допомогти сама собі. Тим не менше, таке уявлення є наївним і обмежуючим для вас, вам буде важко з ним спілкуватися в колективі, а влаштувати особисте життя - тим більше.

«Та як вийти з тіні сильного батька?» - в першу чергу, вам потрібна територіальна сепарація. Змінити щось поки ви живете поряд буде важко. Відчувається, що ваш батько більш сильна і вольова людина, ніж ви, плюс до того, має значення його роль - він батько, поряд з ним ви дитина, тобто менш самостійний і впевнений в своїй силі, ніж зазвичай. А загалом, для цього потрібна психотерапія. Самостійно ви дещо просунетеся в даному питанні, але не повністю.

«І можливо підкажете на що орієнтуватися в житті.» - стосовно чого орієнтуватися? В питанні грошей, особистого життя, сенсожиттєвих орієнтацій? Сформулюйте питання конкретніше,

Ответ отредактирован автором 01-05-2021 18:57:47

Answer 5 · 2021-05-01 19:13:58

Добрий день

цитата:

Цікавить в основному чоловіча думка. Жіночі на мене впливають мало

Лише ця фраза може стати запитом на роботу зі спеціалістом. Причому, бажано вибрати психотерапевта жінку.
Вам потрібно працювати з сепарацією, з кордонами, з привязаністю, з самооцінкою.
Сама ситуація сварки і вашого способу вираження агресії нормальна в даному випадку. Ви поки вмієте захищати свої кордони неконструктивним способом. І в цьому не має нічого поганого. Поки так. Якщо все так і залишити, то в стосунках це все одно буде вистрілювати( особливо в близьких стосунках з жінками).

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 6 · 2021-05-01 21:24:10

Я бы Вам рекомендовала обратиться индивидуально, чтобы Вы могли разобраться со своими причинами. Это не формат консультации на сайте. Какой диагноз Явам поставили? Если у Вас сложные отношения с матерью и с сёстрами, то это может Вам мешать строить отношения и с девушками, а также контакты с миром.

Ответ отредактирован автором 01-05-2021 21:24:55

Соломія Лехіцька (Львов) · Answer 7 · 2021-05-01 21:35:11

Те, що ви пишете - запит на досить тривалу індивідуальну роботу, ніяк не в форматі переписки по електронній пошті. Онлайн працювати можна, але у форматі відео зв’язку.

Ви не вказали від чого саме лікувалися і які препарати приймаєте, але тим не менше, ви маєте право на стосунки з жінками. Головне, щоб ви не приховували своїх проблем зі здоров’ям від дівчини, якщо плануєте довготривалі стосунки, бо неправда - не добрий початок для взаємин. Тут справа не так з вашим здоров’ям, як із залежністю від думки оточуючих і страхом осуду та невдачі. Це варто пропрацювати з психологом. Бажаю вам успіхів і доброї турботи про себе.

Читання психологічної літератури - дуже корисно і справді розвиває. Але це не прирівнюється до психотерапії і за допомогою читання ви не справитеся з психологічними проблемами.

Ответ отредактирован автором 01-05-2021 21:37:59

Мария Михлина (Киев) · Answer 8 · 2021-05-01 21:40:23

цитата:

Сестра намікаєш, що з моїм діагнозом я не маю права на відносини.

Какой у Вас диагноз?

цитата:

А на підсумок скажу, що страхи заволоділи моїм життям. Страх осуду від ближніх, страх довірити я малознайомій людині, страх втратити те що важко заробляв.

цитата:

Я готовий спілкуватися по електронній пошті.

Сочувствую Вам, похоже страхи не позволяют жить полноценной жизнью + напряжённые отношения с родными. Переписка будет абсолютно не эффективна в данном случае, здесь нужна индивидуальная и глубокая работа с психотерапевтом (и вероятно длительная).

Погане відношення до матері