Агресія до близьких. Самотність

Я дівчина і я заплуталась в собі. Постійна агресія(це крик,злість) і нетерплячість до близьких. Я зриваюсь буквально за будь-які дрібнички. Я бачу,як вони шукають контакт і одразу його ніби блокую. Не можу зрозуміти чому. А от з друзями і хлопцем навпаки. Навіть коли я злюсь на них,то такої агресії немає.
Я розумію,що злюсь на себе,а транслюю це на близьких. А зрозуміти звідки ця агресія і за що не можу.
Останнім часом почала почувати себе самотньою. Друзі всі у стосунках,їм ніколи гуляти,а якщо гуляти то з хлопцями тільки. Закінчила коледж,а роботу знайти не можу. Хлопець на роботі, і теж вже дістав своїм ниттям,про те як йому там погано. Сестри старші за мене на 13 років і вони теж ніби вдвох, сприймають мене як дитину. Таке відчуття ніби я всюди шукаю самотність,щоб просто постраждати.всі ситуації сприймаю саме з таким контекстом. І ще помітила в собі,те що мені ніби постійно подобається страждати, постійно щось не так.
Як це змінити і що робити? Розумію що на психотерапію зможу піти тоді,коли буду працювати, оскільки зараз взагалі немає фінансової можливості.