Співзалежна від алкоголю

Перший раз вийшла заміж в 20 років прожила з чоловіком 16. Було все. І гуляв, і бив. Двоє діток виховували. Остання крапля це слова що дармо витратив на мене свої роки. Розлучилася. Подала до церковного трибуналу на уневажнення шлюбу. Зустріла чоловіка. Турбота від нього, повага, розуміння. Все те чого не було в першому шлюбі. Не знаю куди дивилася та чим думала..... Вийшла заміж вдруге. Одразу ніби все чудово, а потім почав пити. Дізналася що просто кинув пити десь за місяць що нашого знайомства, а так то були постійні запої.... Була вже вагітною, думала може зупиниться, кине. Та дива не сталося. Періодично заходить в запой два, три, чотири дні. Потім може місяць а то і два зовсім не пити. Та я втомилася щодня переживати чи не нап\'ється, чекати і телефонувати в тривозі. Почалися сварки. Вип\'є, то їде до мами. Тиждень, другий в неї. Потім просить пробачення, обіцяє більше ні-ні. Навіть обіцяє полікуватися. Але,як кажуть,віз і нині там. Ось два тижні тому отримав зп. Багато не доплатили. Поговорили по телефону все спокійно, без сварки і претензії з мого боку. Приїхав додому п\'яний, і вже 700 грн пропив. Сказала що більше так не можу. Як він не може зупинитися, і має такі проблеми з алкоголем, то хай лікується. На що отримала відповідь: що у мене проблем з алкоголем НЕМА, це в тебе є проблеми. Ти собі щось накручуєш постійно. Я ж не кожен день п\'ю. . Я сказала що більше бачити не хочу його. Пішов до мами. Вже два тижні не звонить. Інколи дзвонить його мама, цікавиться як дитина. Я просто не знаю що робити. Як себе далі вести. Я чомусь така розбита, і час зараз такий неспокійний, і тривога за старших дітей, і малий особлива дитина. Так себе шкода деколи, а поплакати нема кому. Інколи думки що краще померти, але знаю що синові тільки 4. Він потребує мене. Треба його витягнути, до нормотипової дитини. тримаю себе в руках.Бо маю бути сильною заради нього.
Вибачте за такий довгий і сумбурний пост. Що робити не знаю. Чоловіка люблю. Коли тверезий то просто чудовий. Він і допоможе і з дитиною побавиться. Є звичайно ж мінуси, чи то недоліки, але навчилася їх сприймати, бо вони є у кожного. А от з алкоголем не можу змиритися. Що робити? Просто розпач і опущені руки.