Question by:
Мия
Age:
22
Стосунки
Доброго вечора
я познайомилась з хлопцем близько 4 місяців тому. В нас все максимально швидко розвивалось. Ми почали зустрічатись через кілька днів після знайомства вже через тиждень поїхали у спільну відпустку на кілька днів.
Я у нього перша дівчина а у мене вже був досвід стосунків. Він відразу почав говорити дуже голосні слова. Наприклад ми побачили весілля і він сказав "через кілька років я хочу так з тобою", наступне він сказав що якби були гроші він хотів від мене дитину і так далі. Я ці питання не ставила він сам це казав без якигось передумов.
Я на 2 день наших стосунків сказала, що якщо він хоче бути зі мною, то я хочу максимально уваги ( у мене з цим проблеми і якщо немає наприклад банальної переписки впродовж дня, то я сумніваюсь, чи любить мене партнер, чи я йому цікава і тд.). Ну і в такому дусі я перерахувала ВСЕ важливе для мене, бо був вже негативний досвід. Він зі всім погодився. Я не наполягала але запитала чи дійсно все буде виконано. У відповідь почула так. І все дійсно було добре.
Потім в мене почали з'являтись дрібні проблеми. Я чула що він допоможе по факту допомоги не було. Ми живемо з ним не разом але двоє окремо від батьків. Він дізнався що моя мама приїде мене навідати і дуже хотів з нею познайомитись і кілька разів згадував своє бажання у розмові. Так сталось що моя мама не приїхала проте приїхали його батьки і про знайомство зі мною не йде мови. Він каже, що вони почнуть ставити зайві непотрібні питання і поки не буде знайомити. Я розумію що дійсно ще не час але чого тоді був такий поспіх з моєю мамою.
Зараз його батьки з ним близько місяця за певних причин живуть. До цього ми бачились фактично щодня, зараз це раз в тиждень в кращому випадку. Він перестав мені майже зовсім писати. Може просто в кінці дня написати добраніч і все. Коли я прошу щось розказати про день і взагалі про життя бо ми рідко бачимось він відповідає що не знає що розказати. Одним словом це все зараз повністю протилежність моїх вимог на початку стосунків ( з якими він погодився). Я говорила з ним на ці теми 4 рази напевно. Спочатку він казав, що зміниться потім почав виправдовуватись що він просто така людина і він не хоче себе заставляти мені писати і тд. Моє питання: мені варто взагалі далі з ним говорити про мої почуття і про те, що такі стосунки не для мене, чи він просто не почує. Мені не хочеться це все розривати бо я просто не маю ні сил ні бажання когось далі шукати, та і він ніби непоганий тільки ставлення до мене зіпсувалось.
я познайомилась з хлопцем близько 4 місяців тому. В нас все максимально швидко розвивалось. Ми почали зустрічатись через кілька днів після знайомства вже через тиждень поїхали у спільну відпустку на кілька днів.
Я у нього перша дівчина а у мене вже був досвід стосунків. Він відразу почав говорити дуже голосні слова. Наприклад ми побачили весілля і він сказав "через кілька років я хочу так з тобою", наступне він сказав що якби були гроші він хотів від мене дитину і так далі. Я ці питання не ставила він сам це казав без якигось передумов.
Я на 2 день наших стосунків сказала, що якщо він хоче бути зі мною, то я хочу максимально уваги ( у мене з цим проблеми і якщо немає наприклад банальної переписки впродовж дня, то я сумніваюсь, чи любить мене партнер, чи я йому цікава і тд.). Ну і в такому дусі я перерахувала ВСЕ важливе для мене, бо був вже негативний досвід. Він зі всім погодився. Я не наполягала але запитала чи дійсно все буде виконано. У відповідь почула так. І все дійсно було добре.
Потім в мене почали з'являтись дрібні проблеми. Я чула що він допоможе по факту допомоги не було. Ми живемо з ним не разом але двоє окремо від батьків. Він дізнався що моя мама приїде мене навідати і дуже хотів з нею познайомитись і кілька разів згадував своє бажання у розмові. Так сталось що моя мама не приїхала проте приїхали його батьки і про знайомство зі мною не йде мови. Він каже, що вони почнуть ставити зайві непотрібні питання і поки не буде знайомити. Я розумію що дійсно ще не час але чого тоді був такий поспіх з моєю мамою.
Зараз його батьки з ним близько місяця за певних причин живуть. До цього ми бачились фактично щодня, зараз це раз в тиждень в кращому випадку. Він перестав мені майже зовсім писати. Може просто в кінці дня написати добраніч і все. Коли я прошу щось розказати про день і взагалі про життя бо ми рідко бачимось він відповідає що не знає що розказати. Одним словом це все зараз повністю протилежність моїх вимог на початку стосунків ( з якими він погодився). Я говорила з ним на ці теми 4 рази напевно. Спочатку він казав, що зміниться потім почав виправдовуватись що він просто така людина і він не хоче себе заставляти мені писати і тд. Моє питання: мені варто взагалі далі з ним говорити про мої почуття і про те, що такі стосунки не для мене, чи він просто не почує. Мені не хочеться це все розривати бо я просто не маю ні сил ні бажання когось далі шукати, та і він ніби непоганий тільки ставлення до мене зіпсувалось.
What are these ratings?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.
