Live:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 3 hours тому: «Плани, цілі та розваги інших людей часто незрозумілі для нас. На мою думку, це характеризує його як непорядну людину: він не дотримався домовленості, не попередив про зміну планів»
question author 10 hours тому: «Мене ще дивує що сам казав,що на нього часто забивають дівчата. Але чомусь зі мною так само поводиться»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 17 hours тому: «Вітаю! Читаючи ваші відповіді, видно, що ви вже багато чого пропрацювали й хочете вивести спілкування на дорослий рівень. А яка у вас мета в конфлікті, домовитися чи довести, хто »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Ірина Age: 48

в мене нав,язливі думки стосовно дитини

Добрий вечір. Рік назад я одного ранку прокинулася і мені чомусь хотілося плакати, стан був пригнічений, це почалося повторятися зі дня в день і я зрозуміла, що в мене депресія. Потім в мене з,явились нав,язливі думки. Я почала займалася з психологом, але результату не було. Спочатку ці думки були стосовно мене. Це думка про суіцид, мені було страшно від таких думок., але через 2 - 3 міс. ця думка стосовно мене перейшла на дитину, якій 9 років. Наприклад коли я щось ріжу ножем, або тримаю виделку, в голову вривається думка, що я можу дитину вдрити ножем або виделкою. Це також стосується і ножиць, або коли я її обіймаю, знов, мов блискавка в голову, що можу її задушити. Потім почалася війна і голова зразу почала думати зовсім інше, бо в нас була окупація. Наприкінці березня ми з дитиною виїхали за кордон. Я навість забула про всі ці думки вони зникли. Але в червні вони повернулися і стали доводити мене до відчаю. Тільки зараз вони не тільки стосовно дитини, але й стосовно мене. Знаходила в інтернеті поради психологів, як працювати з негативними думками, але нічого не допомогло. Нещодавно я прочитала книгу про такі думки, де було зазначено, що таких думок не потрібно боятися та уникати їх, а навпаки. В тій книзі дані практики,що такі думки треба визивати, думати про них сміливо, виписувати їх, малювати їх, представляти .,що все це відбувається насправді, але доводити їх до абсурду , проспівувати їх. Я вже почала займатися то тій книжці. Займаюся 5 днів. Мені здається, що стало гірше, бо я завжди з цими думками в голові. Хоча в тій книжці написано, що спочатку буде погано. А сьогодні взагалі... Дитина не хотіла вчити уроки і я так розійшлася, що в мене в голові спливла картина, як я беру ніж і бью їм дитину. Після цього я весь день сама не своя. Може я вже совсім з глузду з,їхала. Ще хочу сказати, що в мене зараз гормональний віковий збій. Я звернулася до геніколога, вона мені порадила, що раз такий тяжкий психичний стан настав, треба приймати гормон, але я боюся й тих гормонів, бо в них багато шкідливих побочек. Я вже не знаю, що мені робити. Я боюсь, а якщо я і вправду втрачу контроль. Я не знаю, чи практикувати мені далі ці прийоми з книжки ( бо все інше не допомогло) чи краще не треба. Зараз знов звернутися до психолога фінанси не дозволяють. Дякую
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?