«Доля ставить людину в жорсткі умови лише від повної безвиході.»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Юля Age: 33

не знаю як маю реагувати правильно (сімейні відносини)

Доброго дня!
Прошу допомогти мені розібратися в даній ситуації, я не знаю як я маю правильно реагувати.
Я проживаю разом із батьками, також з нами проживає моя рідна сестра зі своєю сім'єю. Відносини між усіма дружні, звичайно інколи бувають якісь невеликі побутові моменти, та загалом все добре... було. Але протягом останнього часу чоловік моєї сестри дозволяє собі нахамити моїм батькам, навіть на звичайне запитання як в нього справи, висловлюватись що тато не такий як потрібно, що мама робить у відносинах з моїм татом не так як потрібно (не так як він вважає правильним), командувати моїми батьками в їхньому ж домі. Ні я, ні сестра ніколи собі цього не дозволяли по відношенню до батьків.
Зі своїми батьками він спілкується, але має на них велику обіду оскільки пару років тому (коли вони проживали із його батьками) вигнали їх з дому. І мої батьки їх підтримали і весь час допомагали і з дітьми, і фінансами і моральною підтримкою. Та коли він знайшов хорошу роботу і став добре заробляти то почав дозволяти собі такі речі по відношенню до моїх батьків, та й до мене інколи. Сестра ніяк не реагує на це і як я розумію, нічого по відношенню до цього йому не говорить.
Звичайно, для моїх батьків це інколи обідно, сестрі та її чоловіку вони нічого не говорять. Але всі обіди виговорюють мені. І я не знаю як я маю правильно на це реагувати. Чи маю я сестрі щось на рахунок цього говорити? Чи маю вступати в конфлікт захищаючи своїх батьків (він вважає що лише він правий і других варіантів немає, це з будь-якого погляду)? Чи маю взагалі якось реагувати, оскільки батьки їм нічого не говорять, а лише мені? Чи залишити їхні відносини між собою їм, хоч мені звичайно і не подобається таке ставлення до них? Чесно кажучи я втомилася від того що на мене зливають весь цей негатив, але самі між собою вони цього не вирішують. Я казала батькам, щоб вони їм говорили коли їм щось не подобається, але вони цього не роблять. Коли я не хочу цього слухати (тому що це як з пустого в порожнє переливати, якщо нічого не робити для того щоб вирішити дану ситуацію) то мама ображається. Я не хочу бути поганою донькою і звісно мені не подобається що чоловік сестри дозволяє собі так говорити до моїх батьків, тому не знаю як я маю поводити себе у всій цій ситуації.
Буду вдячна за відповідь.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?