Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 3 години тому: «Вітаю! Читаючи ваші відповіді, видно, що ви вже багато чого пропрацювали й хочете вивести спілкування на дорослий рівень. А яка у вас мета в конфлікті, домовитися чи довести, хто »
question author 6 годин тому: «Реакція на відповідь № 391497 для Володимир Анатолійович Тарасенко Мама умерла в прошлом году в начале мая и примерно до марта этого года я часто»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 7 годин тому: «Доброе утро! цитата: «Год я чувствовала себя нормально, созванивалась с ним ежедневно» Ах вот как - целый год Вы чувствоали себя нормально как будто ничего и не было до этого. К»
Питання від: Юля Вік: 33

не знаю як маю реагувати правильно (сімейні відносини)

Доброго дня!
Прошу допомогти мені розібратися в даній ситуації, я не знаю як я маю правильно реагувати.
Я проживаю разом із батьками, також з нами проживає моя рідна сестра зі своєю сім'єю. Відносини між усіма дружні, звичайно інколи бувають якісь невеликі побутові моменти, та загалом все добре... було. Але протягом останнього часу чоловік моєї сестри дозволяє собі нахамити моїм батькам, навіть на звичайне запитання як в нього справи, висловлюватись що тато не такий як потрібно, що мама робить у відносинах з моїм татом не так як потрібно (не так як він вважає правильним), командувати моїми батьками в їхньому ж домі. Ні я, ні сестра ніколи собі цього не дозволяли по відношенню до батьків.
Зі своїми батьками він спілкується, але має на них велику обіду оскільки пару років тому (коли вони проживали із його батьками) вигнали їх з дому. І мої батьки їх підтримали і весь час допомагали і з дітьми, і фінансами і моральною підтримкою. Та коли він знайшов хорошу роботу і став добре заробляти то почав дозволяти собі такі речі по відношенню до моїх батьків, та й до мене інколи. Сестра ніяк не реагує на це і як я розумію, нічого по відношенню до цього йому не говорить.
Звичайно, для моїх батьків це інколи обідно, сестрі та її чоловіку вони нічого не говорять. Але всі обіди виговорюють мені. І я не знаю як я маю правильно на це реагувати. Чи маю я сестрі щось на рахунок цього говорити? Чи маю вступати в конфлікт захищаючи своїх батьків (він вважає що лише він правий і других варіантів немає, це з будь-якого погляду)? Чи маю взагалі якось реагувати, оскільки батьки їм нічого не говорять, а лише мені? Чи залишити їхні відносини між собою їм, хоч мені звичайно і не подобається таке ставлення до них? Чесно кажучи я втомилася від того що на мене зливають весь цей негатив, але самі між собою вони цього не вирішують. Я казала батькам, щоб вони їм говорили коли їм щось не подобається, але вони цього не роблять. Коли я не хочу цього слухати (тому що це як з пустого в порожнє переливати, якщо нічого не робити для того щоб вирішити дану ситуацію) то мама ображається. Я не хочу бути поганою донькою і звісно мені не подобається що чоловік сестри дозволяє собі так говорити до моїх батьків, тому не знаю як я маю поводити себе у всій цій ситуації.
Буду вдячна за відповідь.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Добрий вечір.
Схоже, що Ваші батьки перекладають на Вас відповідальність.
Але, якщо ця ситуація Вас так бентежить, чому Ви забороняєте розпочати цю розмову з чоловіком своєї сестри та з сестрою також?
Юля, добрый вечер!
цитата:
Я проживаю разом із батьками, також з нами проживає моя рідна сестра зі своєю сім'єю. Відносини між усіма дружні, звичайно інколи бувають якісь невеликі побутові моменти, та загалом все добре... було

В данном случае, если Вашим родителям что-то не нравится, то они могу сказать об это мужу Вашей сестры или поговорить с сестрой об этом. Конечно, Вы можете ему сказать о том, что Вам это неприятно и Вы бы хотели другого обращения к Вашим родителям. В этой ситуации мы можем говорить только о том, как это для Вас
Добрий вечір.
цитата:
Коли я не хочу цього слухати (тому що це як з пустого в порожнє переливати, якщо нічого не робити для того щоб вирішити дану ситуацію) то мама ображається. Я не хочу бути поганою донькою

У вас є уявлення, що якщо ви не хочете слухати про цю ситуацію жалоби від дорослих батьків, то ви вважаєте себе поганою донькою?
цитата:
Чи маю взагалі якось реагувати, оскільки батьки їм нічого не говорять, а лише мені?

Ваші батьки мають говорити самі чоловіку сестри свої обіди /претензії, а не вам.
Вам варто донести їм це ще раз. Якщо в них не виходить, то залучити допомогу сестри, можливо зібрати сімейну нараду, і йти будувати своє власне життя.
Юля, доброго часу доби!
Дуже заплутана ситуація. Вам не просто, але розбиратися таки доведеться. Або терпіти...

цитата:
Звичайно, для моїх батьків це інколи обідно, сестрі та її чоловіку вони нічого не говорять. Але всі обіди виговорюють мені.

Саме з цим і треа розбиратися.
Нажаль, батьки Вас втягують у свою відповідальність. Якщо у батьків є проблеми із зятєм - то й зясовувати вони мусять з ним, а не з Вами. Тобто Ваша задача в цій ситуації - витримувати свої кордони, не дозволяти батькам втягувати Вас у конфлікт, який Вас не стосується. Як технічно це робити - можно програти на індивідуальних консультаціях. Бо просто прочитати - це одне, а саме прожити - це геть інше. І щоб у Вас саме сформувався навик - це треа зробити із сторонньою людиною - з психологом.

цитата:
Чи маю я сестрі щось на рахунок цього говорити?

Якщо безпосередньо є якісь непорозуміння із сестрою - зясовуєте з нею. але якщо питання не в сестрі - то про що, Ви хочете з нею говорити?

цитата:
Чи маю вступати в конфлікт захищаючи своїх батьків

Може має сенс спочатку поговорити з батьками - як вони на все це дивляться? Що з цього приводу думають? Та чи очікують вони на захист чи він їм непотрібен?

цитата:
Коли я не хочу цього слухати (тому що це як з пустого в порожнє переливати, якщо нічого не робити для того щоб вирішити дану ситуацію) то мама ображається. Я не хочу бути поганою донькою

Розумієте - не дозволяти себе використовувати як помифне відро і бути хорошою донькою - це про одне й те саме. В данному випадку мама поводиться як мала дитина (я не хочу нічого робити із ситуацією), але використовую свій статус проти Вас (але ти повинна мене вислуховувати як мені неприємно).
І Ваша мама і Ваш тато, якщо у них проблеми із зятєм - мусять самі з цим розбиратися, а не прикриватися Вами. І це саме про кордони...
Щоб все це "розрулити2 і не посваритися з усією ріднєю - треа попрацювати над ассертивністтю. Тому раджу обрати фахівця і хочаб короткостроково над цим попрацювати.
Доброго дня.
Давайте спробуємо розібрати:

І я не знаю як я маю правильно на це реагувати.- що для Вас значить "правильно".
Робити правильно - це як?

Чи маю я сестрі щось на рахунок цього говорити? - якщо це задіває ваші почуття, і ця розмова допоможе вам, може змінити ситуацію, принаймні прояснити її- безумовно.

Чи маю вступати в конфлікт захищаючи своїх батьків (він вважає що лише він правий і других варіантів немає, це з будь-якого погляду)?
- для початку можна сказати про свою позицію, свої почуття, думки емоції.
Конфлікт - це про різні погляди.
Ви маєте право сказати про те що ви думаєте з цього приводу. Адже ви частина сім'ї, ситуація позначається на вашому психічному комфорті.
Ваші почуття важливі і ви маєте право на їх захист

Ответ отредактирован автором 21-01-2023 22:43:45

цитата:
всі обіди виговорюють мені. І я не знаю як я маю правильно на це реагувати

цитата:
як я маю поводити себе у всій цій ситуації

Вам надо учиться различать манипуляции Ваших родителей и противостоять им.
Для этого надо понимать, за крючок каких чувств они Вас дергают - то есть по какой причине выслушиваете их жалобы. Вы боитесь обидеть их или Вам страшно сказать: "Нет"? Вы чувствуете вину или какие-то установки из детства мешают Вам не участвовать в таких разговорах?
После проработки этих чувств Вам надо будет развивать свое уверенное (ассертивное) поведение, которое и поможет поступать так, как Вы хотите.
Проделать такую работу можно только в индивидуальной психотерапии. По времени на это уйдет 2,5-3 месяца.
На первой консультации Вы получите план решения своей проблемы и первые варианты того, что Вам надо делать.
Выбор за Вами! К сожалению, общие рекомендации на форуме никак не помогут Вам.
...
Доповнення від автора питання ·
Доброго вечора! Щиро дякую усім за відповіді.
Так склалося що в дитинстві мені не дозволяли проявляти негативні емоції. Так як в мене більш м'який характер то у всіх конфліктах (особливо із сестрою) мені казали, щоб я поступилася в не залежності чи була я права чи ні. А якщо я продовжувала стояти на своєму, мама починала плакати (в дорослому віці при схожих ситуаціях мама ображалася) чого я не могла ігнорувати і щоб уникнути таких ситуацій я поступалася. Також батьки завжди мене ставили по середині своїх конфліктів, після кожної їхньої сварки кожен з них окремо мені жалівся на другого (аж доки я не втомлювалась і окремо говорила з татом і мамою, щоб вони помирилися) і хоч мені як дитині було не приємно це все слухати, але мені здавалося на той час що так я буду хорошою дочкою для них. Тому мабуть батьки звикли, що напряму вони нічого не кажуть, а скажуть мені і я маю це якось врегулювати.
Зараз ,в дорослому віці, я розумію що багато чого було маніпуляцією, але не відміняє того що мені зараз важко комусь говорити те що мені не подобається і те що я толком не відчуваю своїх кордонів, не знаю як їх захищати та не до кінця розумію на що я маю право.
Ви праві, і я знаю, що це все потрібно проробляти в особистій терапії, але ситуація з якою я звернулась за порадою мене тривожила (тому, що це все як в дитинстві коли я мала вирішувати не мій конфлікт, а я цього робити більше не хочу), я хотіла якомога швидше зрозуміти та впевнитися що я маю право не реагувати по тому ж сценарію, що я можу залишити їхній конфлікт їм.
цитата:
я хотіла якомога швидше зрозуміти та впевнитися що я маю право не реагувати по тому ж сценарію, що я можу залишити їхній конфлікт їм.

У вас це вийшло зробити наразі?
...
цитата:
мені зараз важко комусь говорити те що мені не подобається

Вы собираетесь это говорить своим родителям?
И как Вы думаете, что из этого получится?

Дело в том, что манипуляции присущи маленьким детям в возрасте трех лет.
И если взрослые люди имеют такую стратегию, то это говорит о том, что они "застряли" в детском возрасте.

И что происходит, например, когда мама начинает говорить трехлетнему малышу о том, что ей что-то
цитата:
не подобається

?
Правильно, ребенок как минимум, молча обижается, а как максимум - устраивает истерику. И точно не слышит то, что говорит ему мама.

Поэтому все Ваши разговоры с родителями, безусловно, не будут услышаны ими. Они или просто обидятся или же будут сопротивляться. И в результате получится конфликт.

Потому что садиться за стол переговоров можно только со взрослыми людьми.
А с манипуляторами работает только противостояние манипуляциям или же встречная манипуляция.

цитата:
я толком не відчуваю своїх кордонів, не знаю як їх захищати

Для этого надо идти в индивидуальную психотерапию и развивать свое уверенное поведение.

цитата:
не до кінця розумію на що я маю право.

Если не брать во внимание общепризнанные Права человека и Конституцию Украины, то с точки зрения психологии, Вы имеете право:
- по своему разумению прожить свою жизнь;
- не чувствовать вины за свои действия;
- менять свои убеждения;
- ошибаться;
- не позволять другим манипулировать Вами;
- не знать ответов на какие-то вопросы, не понимать чего-то и не переживать по какому-то поводу;
- иметь собственное мнение;
- вести себя самоутверждающе (ассертивность - способность самоутверждать себя не за счет других людей).

цитата:
та впевнитися що я маю право

Вы имеете право вести себя так, как хотите и делать то, что Вам хочется.
И можете безусловно
цитата:
залишити їхній конфлікт їм

Если, конечно, Ваши страхи и чувство вины позволят Вам это сделать.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 332878 для Виталия Юрьевна Мельник

Мені поки в середині себе трохи дискомфортно не реагувати по попередньому сценарії (я відчуваю провину та жалість до батьків), але також я відчуваю, що для мене так краще, що так я себе краще почуваю коли не беру на себе цю роль "рятівника", який вирішує непорозуміння між іншими людьми.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 332879 для Светлана Владимировна Киселевская

"Вы собираетесь это говорить своим родителям? И как Вы думаете, что из этого получится?"
Я стараюся над цим працювати і проговорювати їм коли мені щось не подобається, інколи вони реагують нормально, з татом легше він легше до цього ставиться, а мама частіше давить на жалість, інколи ображається. Але зараз коли я почала бачити, що це маніпуляція (раніше я цього не бачила) то я вже не відчуваю жалості або відчуття провини по відношенні до батьків та навіть якщо і з'являються ці відчуття то я стараюся проаналізувати ситуацію.
"Если не брать во внимание общепризнанные Права человека и Конституцию Украины, то с точки зрения психологии, Вы имеете право:" - дуже дякую за цей перелік.
"Вы имеете право вести себя так, как хотите и делать то, что Вам хочется." - і за цю відповідь дуже дякую.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?