Син підліток 15 років дуже нагрубив, матом і фізичними погрозами і не вибачається. Я вирішила з ним не розмовляти, доки не вибачитися. Але мене це мучить. Як вчинити?

4 дні тому в моєму житті сталася дуже прикра ситуація.
Коротко передісторія, яка може мати на неї вплив. В березні ч вийшла заміж і в травні переїхала з України. Мій син знав про мої відносини і про план переїзду, коли я вийду заміж. До війни в Україні ми з сином планували, що він залишиться в Україні поки вчитися в коледжі і буде приїжджати до нас на канікули, а по закінченню навчання переїде. Після одруження мій чоловік вмовляв сина переїхати з нами, але син так і хотів залишитися в Україні, на той час в нього була дівчина, і ми не хотіли підліткової драми чи помсти. Мій чоловік з самого початку був прихильний до сина, старався направляти, давати поради. Можливо як колишній військовий в деяких моментах був строгий, типу швидше приймай душ, швидше сідай їсти, коли їжа на столі, мама не повинна будити вже дорослого сина і т.д. Мій син реагував на це завжди на грані агресії і одного разу навіть поліз битися. Але чоловік його одразу скрутив. Невдовзі після інциденту син переїхав до моїх батьків, так як з вдіти ближче до коледжі і з часом вибачився перед чоловіком і вони порозумілися, і досить довго нормально спілкувалися. 4 дні тому ми зателефонували моєму синові запитати як справи і як пройшло його 5 денне тренування, він захоплюється військовою справою. Він був не дуже говіркий, бо відставав в написанні курсової. Чоловік дав йому поради по курсовій як зробити швидше, похвалив його, що він дуже розумний і ми ним пишаємося і окреслив перспективи кар’єри, коли він переїде до нас. За день до цього він отримав від нас подарунок- речі і взуття. І за час нашої розмови ми не почули навіть невеличке дякую. Потім чоловік почав розказувати йому про свою нову роботу, син сказав вітаю таким черговим тоном і потім наче навмисне почав знецінювати життя і роботу в країні, де ми з чоловіком, приводячи різні негативні аргументи. Мій чоловік не захотів продовжити розмову в негативному тоні, просто пішов, син кинув трубку. Я написана сину повідомлення, типу якщо люди тобі дзвонять з гарним настроєм, то теж можна поговорити в гарному настрої, або не казати взагалі нічого. Мій чоловік намагався йому передзвонити, але син кинув трубку. У відповідь син написав мені які ми погані матом, що нам все щось не подобається і що шкодує, що не прирізав нас обох, коли ми жили разом. А коли ми приїдемо в гості для нас це добре не закінчиться. І що йому соромно мати таку матір. Я була в шоці від його слів і більше йому не писала і не дзвонила. Як його справи дізнавалася через бабусю.