«Дуже важливо просто не здаватися.»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Алекс Age: 15

Нестерпна самооцінка

Мені просто надридло тиснути на себе порівняннями, але для мене моя цінність існує тільки залежно від того в чому я краще або гірше за когось. Я існую в порівнянні. Воно принизить або мене або когось іншого. Для мене це як виживання в надії на чужу помилку. Якщо хтось помилиться або покаже свою небездоганність переді мною я не зрадію цьому, а відчую полегшення згадавши, що вони такі ж як я і я не маю вижимати з себе все. Я вірю в те, що це не зверхнє приниження інших, а спосіб заспокоєння мого самоприниження. Я не хочу здатись поганим. Я не хочу, щоб мене вважали злосною і заздрісною тварюкою. Я не хочу нікому шкодити і бажаю всім крім себе щастя, бо вони хороші, а я ні. Але чомусь мені здається, що я і є таким. Не те що я ніби зробив або роблю щось погане. Це відчувається по іншому...Ніби в мене погана аура, я просто базово погане. За мною тягнеться провина не знаю за що. Я бачу себе негативним персонажем. Мені іноді здається, що я ворог народу. Постійно відчуваю потребу вибачатись. Вибачатись просто так, ні за що. Мене заспокоює тільки пошук ознак того, що інші такі ж звичайні люди і я заслуговую стояти поруч з ними. І я навіть не уявляю як це бути цінним просто так, як це буди любимим не зробивши для цього нічого, як це вважатись розумним не роблячи нічого видатного. Все, що я маю зараз я повинно була заслужити. І це все незаслужено. Мені дуже потрібна любов, але коли мені її дають я її не приймаю, думаючи 'Дякую, це занадто для мене. Краще хай це отримає хтось інший хто буде вартий цього'.Здавалось би я вартий любові, але тоді приходить думка 'А за що? Я цього не заслужило. З чого би комусь так до мене ставитись? Я не зробив нічого такого'. У мене постійне відчуття того, що я поганий, я зробив щось погане і мені потрібно вибачатись. Я оцінюю себе як негативного персонажа. Якесь злісне, заздрісне, егоїстичне створіння. Коли до мене добре ставляться я ледь не плачу і думаю 'Чому? Заради чого? Чим я це заслужив?'. Я не заслуговую на любов, доброту і гарних друзів. Це таке болото. Я завжди програю у всьому. По моєму терпінню б'є самокритика кожен день. На мене тисне просто все, що мене оточує. Хай всі будуть щасливі, крім мене. А може я теж заслуговую на щастя?...Щастя для такого як я? Я нічого не зробив щоб заслужити це. І так по колу. Чому ні? Я не знаходжу відповіді. Я не заслуговую на любов. Я нічого не зробив, щоб заслужити це. І те, що я отримую хороше ставлення просто егоїстично.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?