«Мозок запам'ятовує все, повз що він пройшов, понюхав, спробував, почув, ...»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: nik18a Age: 27

Дилемма між коханням та кар‘єрою

Добрий день. Я не можу обрати між роботою та почуттям. Точніше, зараз я будую перспективну кар‘єру, а чоловік, у якого я давно закохана, пішов добровольцем на фронт. Мене страшенно мучать сумління, що я не зізналась йому, але він не звертав на мене уваги, і я була некрасива, і в мене не було ніяких шансів. Я розриваюсь між тим щоб зберегти свою стидну таємницю і підтримати його, написавши…він сирота, ріс без мами, у дівчат не користувався популярністю, був сором‘язливий, та неохайний-мені завжди було його шкода, і мені подобається його лице, його очі, ставлення до дітей.. я втайні мріяла що він стане моїм чоловіком, навесні він приїджав з фронту, і всі дівчата стали вішатись на нього, а він став поводитись як той півень..йому тільки Цього і треба було..мене це дуже заділо, і я плюнула на нього і поринула у роботу..все в мене було чудово цілих 4 місяці, я будувала плани…і так легко забула про його існування, а нещодавно він знову полонив мої думки, ходжу і думаю про нього, як він, де він, може йому потрібна підтримка і ласка? А потім думаю, може в нього вже з‘явилась дівчина, і я якщо я йому напишу, це буде дуже дуже недоречно..не можу викинути його з голови, це заважає мені зосередитись на роботі, мої плани руйнуються і мотивації на них майже не залишилося. З іншого боку хочеться свою сім‘ю, дитину від нього…Іронія полягає у тому, що ми бачились від сили рази 4, я закохалась у нього ще в 2020 році, але намагалась заморозити свої почуття до нього, бо знаю як погано це скінчиться для мене( публічним соромом-був у мене такий невдалий досвід), він якось шуткував про те що хоче одружитись( почула від свого брата, вони непогано спілкувались) -ну що мені потрібно було кричати що я,я хочу за нього заміж?? Як бути у такій ситуації? Мені вже 27, йому 32, я закомплексована жінка, у якої не було стосунків, а він на фронті і йому точно не до цього..але десь у глибині душі теплиться надія що може ми б знайшли щастя, якби були разом? Я б втішила його як могла.., народила б йому дитину, знаю що він хоче дітей. Бо я не впевнена що кар‘єра, успіх для жінки може зрівнятися з щастям бути дружиною та матір‘ю
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?