Вітаю.
"я закомплексована жінка, у якої не було стосунків"
---
Я б запропонувала Вам почати працювати з цього. Бо, коли читаєшь Ваш лист, складається враження, що Ваш вибір базується на тому, що кращий чоловік Вам взагалі не світить.
Ви -"була некрасива" та він- "сирота, ріс без мами, у дівчат не користувався популярністю, був сором‘язливий, та неохайний-мені завжди було його шкода, "я б втішила його як могла".
Не пара,а- мрія. Це- зовсім не про кохання, а про Вашу занизьку самооцінку, Ваші фантазії, Ваші
страхи та травми.
Якщо Ви дійсно мрієте про щасливе подружнє життя, почните з повагою відноситись до свого майбутнього партнера, тобто, почните бачити в ньому чоловіка, а не хлопчика, якого треба жаліти та втішати. А в собі- жінку, а не " матусю" з хустинкою.
" не можу викинути його з голови, це заважає мені зосередитись на роботі, мої плани руйнуються і мотивації на них майже не залишилося"
Кохання надихає людину. В неї відбувається емоційний підйом, вона " розквітає". Ви можете про себе це сказати? Вам хочеться стати кращою для цього чоловіка: краще виглядати, бути успішною? Чи Ви вважаєте, що справжнє кохання- це коли жінка цілими днями тільки й думає про свого чоловіка :" де він, може йому потрібна підтримка і ласка? "
Дуже раджу звернутися до психолога та пропрацювати це питання. На світі більш 7 мільярдів людей, точно є ще хоч один чоловік, крім цього, з яким Ви можете бути разом.