Question by:
Олена
Age:
25
Емоційність?
Привіт. Мене звати Олена, мені 25 і останні декілька років я не можу побороти відчуття повної відсутності щастя або бажання до життя. Я продовжую жити, ніколи нічого з собою не зроблю - я маю маму і друзів, але я не бачу сенсу продовжувати своє існування. Я самотня, живу сама і кожен раз, будь-яка невдача супроводжується думка про те, що я ніхто, я невдаха, я нікому не потрібна, краще б померла я, а не хтось інший.. І з війною все стало тільки гірше. Останнім часом до самих думок все частіше приєднуються істерики - тільки закриваються вхідні двері, як ллються сльози - до криків, до того, що десь сідаю і просто не можу зупинитись. Навіть не можу рухатись.
Причини до цього - майже завжди тупі і не мають ніякого сенсу, сьогодні цей стан почався з того, що я варила пюре і у мене зламалась товкачка для картоплі. І мінус майже година життя, через дурну картоплю.
І я не можу про це нікому зізнатись. Тільки у мене питають як справи, не можу вичавити з себе нічого більшого, ніж ''все добре, то в мене просто нога болить, все нормально я просто втомилась, все чудово'' до того ж посміхаючись максимально дурною посмішкою - і я це розумію, але не можу інакше. Інколи мені здається, хоча ні, не здається - я знаю, знаю що на роботі мене вже вважають дивною. І це ще більше додає приводів до істерик - будь-який смішок, кривий погляд або слово і кожен раз я впевнена, що це до мене. І знов все добре, поки не дійдеш додому. Переступаєш поріг - все ніби рухнуло. І ніби є друзі, але нікого, з ким можна було б поділитись - ні поганим, ні хорошим.
До війни ми з друзями багато подорожували - в гарних місцях, де все мало би бути ідеально - але навіть тоді я ніколи не відчувала себе щасливою, завжди здається, що я зайва, завжди здається, що моє місце не там і знову тихі істерики по ночах, поки ніхто не бачить...
Я хочу відчувати себе щасливою, хочу припинити ці істерики і сльози, хочу вміти ділитись емоціями, але мені здається, що чим далі - тим глибше я себе штовхаю в сраку, що чим далі, тим важче буде звідси вилізти.. Але мені важко звернутись по допомогу, я не можу на 100% зрозуміти, як можна бути дорослою людиною і не могти контролювати себе, навіть сюди написати було важко... Допоможіть :с
Причини до цього - майже завжди тупі і не мають ніякого сенсу, сьогодні цей стан почався з того, що я варила пюре і у мене зламалась товкачка для картоплі. І мінус майже година життя, через дурну картоплю.
І я не можу про це нікому зізнатись. Тільки у мене питають як справи, не можу вичавити з себе нічого більшого, ніж ''все добре, то в мене просто нога болить, все нормально я просто втомилась, все чудово'' до того ж посміхаючись максимально дурною посмішкою - і я це розумію, але не можу інакше. Інколи мені здається, хоча ні, не здається - я знаю, знаю що на роботі мене вже вважають дивною. І це ще більше додає приводів до істерик - будь-який смішок, кривий погляд або слово і кожен раз я впевнена, що це до мене. І знов все добре, поки не дійдеш додому. Переступаєш поріг - все ніби рухнуло. І ніби є друзі, але нікого, з ким можна було б поділитись - ні поганим, ні хорошим.
До війни ми з друзями багато подорожували - в гарних місцях, де все мало би бути ідеально - але навіть тоді я ніколи не відчувала себе щасливою, завжди здається, що я зайва, завжди здається, що моє місце не там і знову тихі істерики по ночах, поки ніхто не бачить...
Я хочу відчувати себе щасливою, хочу припинити ці істерики і сльози, хочу вміти ділитись емоціями, але мені здається, що чим далі - тим глибше я себе штовхаю в сраку, що чим далі, тим важче буде звідси вилізти.. Але мені важко звернутись по допомогу, я не можу на 100% зрозуміти, як можна бути дорослою людиною і не могти контролювати себе, навіть сюди написати було важко... Допоможіть :с
What are these ratings?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.
