Question

19-10-2023

Привіт. Мене звати Олена, мені 25 і останні декілька років я не можу побороти відчуття повної відсутності щастя або бажання до життя. Я продовжую жити, ніколи нічого з собою не зроблю - я маю маму і друзів, але я не бачу сенсу продовжувати своє існування. Я самотня, живу сама і кожен раз, будь-яка невдача супроводжується думка про те, що я ніхто, я невдаха, я нікому не потрібна, краще б померла я, а не хтось інший.. І з війною все стало тільки гірше. Останнім часом до самих думок все частіше приєднуються істерики - тільки закриваються вхідні двері, як ллються сльози - до криків, до того, що десь сідаю і просто не можу зупинитись. Навіть не можу рухатись.
Причини до цього - майже завжди тупі і не мають ніякого сенсу, сьогодні цей стан почався з того, що я варила пюре і у мене зламалась товкачка для картоплі. І мінус майже година життя, через дурну картоплю.
І я не можу про це нікому зізнатись. Тільки у мене питають як справи, не можу вичавити з себе нічого більшого, ніж ''все добре, то в мене просто нога болить, все нормально я просто втомилась, все чудово'' до того ж посміхаючись максимально дурною посмішкою - і я це розумію, але не можу інакше. Інколи мені здається, хоча ні, не здається - я знаю, знаю що на роботі мене вже вважають дивною. І це ще більше додає приводів до істерик - будь-який смішок, кривий погляд або слово і кожен раз я впевнена, що це до мене. І знов все добре, поки не дійдеш додому. Переступаєш поріг - все ніби рухнуло. І ніби є друзі, але нікого, з ким можна було б поділитись - ні поганим, ні хорошим.
До війни ми з друзями багато подорожували - в гарних місцях, де все мало би бути ідеально - але навіть тоді я ніколи не відчувала себе щасливою, завжди здається, що я зайва, завжди здається, що моє місце не там і знову тихі істерики по ночах, поки ніхто не бачить...
Я хочу відчувати себе щасливою, хочу припинити ці істерики і сльози, хочу вміти ділитись емоціями, але мені здається, що чим далі - тим глибше я себе штовхаю в сраку, що чим далі, тим важче буде звідси вилізти.. Але мені важко звернутись по допомогу, я не можу на 100% зрозуміти, як можна бути дорослою людиною і не могти контролювати себе, навіть сюди написати було важко... Допоможіть :с

Вопрос от: Олена ; Возраст: 25

понравился вопрос?

Найдите психолога в Украине: психолог Киев, психолог Харков, психолог Одесса, психолог Днепр и другие регионы Украины или онлайн.

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Похожие онлайн консультации

10-10-2023 З віком все більше ненавиджу осінь і зиму

09-10-2023 Відраза до партнера, зажовані раніше негативні емоції які не дають рухатись далі

06-10-2023 Відчуття провини перемішане з відстоюванням кордонів.

05-10-2023 Что делать с чувством вины

03-10-2023 постоянное чувство пустоты и безысходности

28-09-2023 Я не розумію що відчуваю

20-09-2023 Чи можна відновити свою совість?

30-08-2023 У меня нет энергии жить

21-08-2023 Мне сложно проявлять чувства и эмоции

16-08-2023 Негативні емоціі

Марія Радченко психолог Дніпро · Answer 1 · 2023-10-19 02:08:15

Доброго вечора, Олено!

Вам потрібно звернутися до лікаря-психіатра у психоневрологічний диспансер Вашого населеного пункта або області. Там Вас продіагностують та випишуть медикаментозне лікування, щоб було простіше контролювати напливи негативних емоцій. Також не завадить психотерапія, щоб розібратися з психологічними першопричинами Вашого стану.

Answer 2 · 2023-10-19 08:16:32

Добрый день!

цитата:

Допоможіть

Если вы сможете

цитата:

відчувати себе щасливою

то у вас получится

цитата:

ділитись емоціями

Потому что только наполненный человек имеет ресурсы давать что-то другим.

Ваши

цитата:

істерики і сльози

прекратятся тогда, когда вас начнет устраивать ваша жизнь.

И отсутствие у вас

цитата:

сенсу продовжувати своє існування

является не симптомом болезни, а психологической проблемой, которую вполне можно решить.

Для этого вам надо будет сделать следующее:

1. Разобраться с истинными желаниями (с помощью специальных проективных методик и бессознательного) и отделить их от долгов. В свою очередь, необходимо будет проработать список долженствований и уменьшить его.

2.

цитата:

будь-який смішок, кривий погляд або слово і кожен раз я впевнена, що це до мене

Убрать зависимость от мнения других людей. А для этого надо будет расфиксировать ограничивающие убеждения, например такие как "что скажут люди".

3. Но перед этим придется работать со страхами, увеличивать уверенность и возвращать доверие.
Чтобы вы смогли взаимодействовать с социумом и обращаться за помощью.

4.

цитата:

я ніхто, я невдаха

Затем вам надо будет научиться любить себя и принимать такой, какая вы есть. И для этого уметь видеть свои положительные качества и принимать недостатки.

5.

цитата:

нікому не потрібна

После вам необходимо будет стать нужной для себя самой, так как только в этом случае вы будете нужны другим людям.

6. Затем вам надо будет сбалансировать жизнь и сделать то, что вы сейчас не делаете (или делаете мало) для себя.
В частности, необходимо будет научиться уделять себе время и внимание, решить вопрос с работой (чтобы она устраивала вас и приносила удовольствие и финансы), наладить личную жизнь, чтобы не быть одинокой.
И подумать о своем будущем - какие у вас есть мечты, желания, цели и ценности. Это и станет смыслом вашей жизни.

7. И по итогу вам надо будет поставить перед собой цели, убрать преграды, увеличить ресурсы, прописать необходимые шаги и прийти к тому, чего вы хотите.

Безусловно, вы не сможете проделать самостоятельно такую работу над собой.
Для этого вам потребуется психотерапия и минимум 4-6 месяцев.

Если решите изменить свою жизнь, можете обращаться ко мне.
Я работаю с такими проблемами и могу вам помочь.

P.S. Но если сейчас на психотерапию у вас нет ресурсов (желания, энергии, времени, денег и т.д.), тогда вам надо будет идти к врачу и стабилизировать свое состояние с помощью медикаментов.

Потому что других вариантов помощи в вашем случае, к сожалению, не существует.

Наталия Викторовна Боцуляк психолог Одеса · Answer 3 · 2023-10-19 19:13:59

Привіт, Олено. Мене звуть Наталія, приємно познайомитись. Мені здається ви порядком втомилися від цього життя не без причини. Важко жити з ненавистю до себе, але це не ваша вина, а ваша відповідальність змінити це та почати рухатися у зворотному напрямку. Тому що в "сраку" залізти легко, а взяти на себе відповідальність і за невдачі може лише смілива людина. Я вірю, що ви смілива людина, у якої все вийде.

Елена Владимировна Мороз психолог Київ · Answer 4 · 2023-10-20 11:41:44

Олена, добрий день! Ви описуєте автоматичний механізм психіки при взаємодії і взаємовідносинах з іншими людьми. Тобто, коли ви знаходитесь у колі людей (не важливо близьких, чи просто перехожих) ви стримана, чемна, посміхаєтесь і у вас завжди все добре. Це дуже важка праця контролювати себе так, щоб нічого лишнього не сказати, щоб ненароком не бути смішною, не розумною та ін. І ще тяжче контролювати інших людей: «будь-який смішок, кривий погляд або слово і кожен раз я впевнена, що це до мене». Контролювати, тут я маю на увазі, напружено помічати все, що відбувається навколо і в середині, співвідносити внутрішні і зовнішні процеси, робити висновки, що ви не те робите і намагатися ще пильніше слідкувати за оточуючими і за собою.
Знаходячись у такому напруженому стані весь час на роботі, по дорозі на роботу, з роботи, при спілкуванні з друзями та ін., ви приходите додому, залишаєтесь наодинці, вас більше ніхто не бачить і ви розслабляєтесь, даєте волю почуттям і емоціям, що накопились. А наступного дня ви йдете на роботу і знову стримуєте себе.
Дивіться, цей механізм взаємодії з людьми, колись (можливо у дитинстві, можливо у підлітковому віці) був дієвим способом і допомагав вам. А зараз, коли ви вже доросла дівчина, цей механізм вже виявляється перешкодою для відкритих взаємовідносин з іншими людьми.
Що з цим робити? Іти у терапію і разом з терапевтом шукати нові способи взаємодії з людьми. Такі способи, завдяки яким ви будете почувати радість від спілкування і якість вашого життя буде покращуватись.
І, важливо добавити: усе вищесказане лише моя гіпотеза і все може бути зовсім не так. Що з вами відбувається, чому ваше життя вам не подобається і як зробити так, щоб воно почало подобатись - все це можна зʼясувати лише на індивідуальній сесії.
З повагою, Олена Мороз

Answer 5 · 2023-10-20 12:46:27

Доброго дня!

цитата:

Я хочу відчувати себе щасливою, хочу припинити ці істерики і сльози, хочу вміти ділитись емоціями, але мені здається, що чим далі - тим глибше я себе штовхаю в сраку, що чим далі, тим важче буде звідси вилізти..

Співчуваю Вам і водночас зазначу - Ви навели дуже актуальне і правдиве спостереження. Чим далі - тим гірше, якщо...
Якщо не почати шлях до СЕБЕ(!) Саме так - шлях до себе СПРАВЖНЬОЇ, без отих отруйних нашарувань.

З допису склалось враження, ніби Ви вкриті товстим шаром іржи, яку треба очистити. Впізнати себе, навчитись підтримувати себе, цінувати себе... йти за власними бажаннями, відкинувши на узбіччя усталену звичку випромінювати іншим вдаване благополуччя.

Інше за якістю життя - те, про яке Ви мрієте, МОЖЛИВЕ. Не обдразу, не на другий день. Це буде шлях, який змінить Вас.
А провідником на ньому буде психолог.

Відредаговано автором 20-10-2023 12:48:03

Емоційність?