Психолог Александр Федорович Головань Дніпро лише онлайн

День добрый.

Я бы пока не торопился с диагнозом "параноидальное расстройство". Из Вашего короткого сообщения я могу предположить только высокую потребность в контроле и повышенную тревожность в последнее время. И то это еще нужно подтвердить.

Какие у Вас ожидания от психотерапии? Я работаю в психоаналитическом ключе, который предполагает прояснение мотивов, страхов, привычных сценариев Вас и Ваших близких. Насколько понимание для Вас важно? Или Вы отдаете предпочтение эмоциям или действиям?

День добрый.

Возможно, поведение ребенка - реакция на изменения места жительства. Как давно вы переехали? На сколько сильный стресс это для Вас и супруга? Были ли у дочки сильные привязанности или привычки, которых она лишилась с переездом?

Доброго дня.
Скоріш за все, в Вашому випадку, йдеться про фізіологічні особливості. Швидкість, з якою нервова система опрацьовує сигнал та діють м'язи. Це може змінуватися з віком, 15-ти річні реагують найшвиде, з дорослішанням реакція уповільнюється. Також впливає рівень мотивації та стреса. Якщо грубо сказати, невиликий рівень прискоряє, великий - уповільнює. Дуже допомогає формувуання автоматизмів, коли дії виконуються без необхідності думати про них.

Відредаговано автором 15-06-2025 15:15:55

Доброго дня.
Спробуйте пошукати нові знайомства онлайн. Чим Ви цікавитесь? Майже по кожному захопленню можна знайти в інтернеті когось для спілкування. Бажано свого віку, чи на рік доросліше.

Відредаговано автором 09-06-2025 20:55:16

Доброго дня.

З мого досвіду, частіше всього, коли клієнт піднімає екзистенціальні питання, наприклад смерті, сенсу життя, то за цим стоїть якась дуже побутова проблема, яку він не може вирішити. З оглядом на Ваш вік я б перевірив, чи не лякає Вас щось у питанні, яке Ви вказали - в виборі свого майбутнього? Чи є розуміння щодо ваших бажаннь, цілей та необхідник кроків по їх досягненню?

Ваше дитинство травмувало Вас. І це може ускладнити вирішення поточних задач. Може я помиляюсь, але я бачу в Вашій фіксації на цифрі 21 рік скоріше вихід, який дозволяє не вирішувати "звичайні" проблеми. А задач перед Вами не мало: треба знайти професію, яка буде подобатися, навчитися будувати відносини та знайти кохання, реалізувати себе. Можливо ще якісь особисті цілі. Це цікавий шлях. На ньому багато приємого, але інколи буває складно.

Я двічі стикався зі сценаріями у клієнтів, коли вони прив'язували очікувані негативні події до конкретних дат. Обидва рази нічого не трапилось.

Якщо буде цікаво розібратися - звертайтесь.

Доброго дня.

Ситуація складна. ВІд батьків, якщо все буде складатися природньо, Ви все одно сепаруєтесь. Хлопець, по Вашому опису, не виглядає гарним варіантом. Після Вашої розповіді я відчув якусь обмеженність щодо часу прийняття рішення. Чи є у Вас таке відчуття? Що треба щонайшвидше обирати: залишатися чи повернутися, бути з хлопцем чи ні? Можливо є якісь об'єктивні чинники, чому рішення потрібно приймати швидко?

Якщо є змога, я б не поспішав. Відокремив би питання місця перебування від проблеми з молодим чоловіком. Обрав би приоритетну проблему та вірішував би її. Можливо, друге питання перестане Вас турбувати після вирішеня першого.

Щодо ємоційного стану, я таке вже бачив у клієнтів, які в еміграції. Рік після переїзду, це, мабуть, пік негативних переживань. Якщо залишитесь, то далі буде краще. Але нормалізуватися буде повільно. Я б очікував, що все прийде в норму десь на третій рік від переїзду.

Якщо буде бажання розібратися більш детально - звертайтеся.

Відредаговано автором 08-06-2025 22:31:14

День добрый.

По моему мнению Вы не сепарировались от матери. И Ваши фантазии по ее поводу, отчасти, продолжение инфантильной сексуальности. Скорее всего в них смесь желания обладать, быть удовлетворенным и, возможно иногда, агрессивные компоненты. Вся ситуация собственно на частоту мастурбации влияет слабо, там, в основном, "работают" другие факторы.

Если я прав, то, в зависимости от Вашего запроса, можно изменить ситуацию, достигнув либо сепарации, либо ограничиться снижением интенсивности сексуальных переживаний относительно матери. Где-то посередине этих целей располагается исключение собственно сферы сексуальности из отношений. Судя по Вашему тексту, Вы тяготеете к реализации наиболее простого запроса - снизить интенсивность сексуальных переживаний по отношению к матери. Но это требует уточнения.

Если заинтересовало - обращайтесь. Удачи Вам!

День добрый.

По истечению некоторого времени, если будут отсутствовать новые проявления Вашего объекта фиксации, Вы сместите ее, фиксацию, на новый объект. Пока это не случится, придется немного попереживать, побыть "ждуном". Если захотите снизить актуальность этого сценария или, хотя бы, силу переживаний - обращайтесь. Удачи Вам.

Доброго дня.

Для дитини такого віку егоцентризм - це нормальна поведінка. Гірше, коли його немає. На мій погляд, не можна сприймати пятирічну дитину як сформовану особистість. В цей період більшість проявів - це наслідок сценаріїв, в яких дитина існує з батьками. На інших оточуючих проецюються відносини з матір'ю та батьком (чи іншими значущими дорослими).

Для такого віку притаманна потреба в любові від батьків і уся поведінка, це прояв того, як дитина баче змогу цю любов отримати та утримати. Ваша донька, скоріш за все, вважає, що їй треба бути найкращою, щоб ви її любили. Інколи, щоб дитина відчувала себе любимою, треба пошукати спосіб, у який вона може сприйняти це. Нажаль, для деяких дітей слова не працюють.

По перше, я б з'ясував, чи на насправді йдеться про любов, чи може актуальніші інші потреби, безпека, наприклад.

Друге питання, як у Вас та Вашого чоловіка з самореалізацією? Можливо, ваше відношення до цього впливало на формування у доньки відповідної поведінки.

Третє. Я б пошукав би форми, у яких Ви можете проявляти любов і донька зможе їх сприйняти.

Звертайтеся, якщо зацікавитесь. Щасти Вам.

Відредаговано автором 05-06-2025 11:22:41

День добрый.

Сочувствую Вам. Я бы рассматривал отдельно два Ваших деструктивных поведения. Хотя, скорее всего, причина у них одна. Тем более, что возникли они примерно в один период. Предположу, что речь идет об способе получения удовольствия и аутоагрессии.

Переедание, чаще всего, это деструктивная форма получения удовольствия. Возможно, в Вашем случае с долей аутоагрессии. Как у Вас с сексуальной жизнью? Где еще Вы получаете приятные эмоции?

Касательно ран на голове, предположу, что это наказание себя. Когда Вы раздираете кожу, какие чувства Вы испытываете, кроме удовлетворения от того, что это действие произведено? Нет ли, например, переживания, что таким образом Вы что-то плохое выпускаете из себя?

Теперь к возможным причинам. Опишите в трех-четырех предложениях каждого из своих родителей. И еще один абзац про то, каким было Ваше детство, лет до 12.

День добрый.

Подростком быть иногда тяжело. Но это короткий период жизни, скоро Вы сформируете навыки для каждой социальной ситуации и что-то будет Вас "цеплять" крайне редко. Поведение педагога было не профессиональным. Лет до 30 нормально не понимать своих желаний в различных сферах жизни, не говоря уже о подростковом возрасте. Вы сейчас как раз и получаете опыт, на основе которого сформируются приоритеты. Этот процесс будет еще долгим.
Я тоже, в своем возрасте за 50, периодически делаю что-то не так. Неприятно, но не смертельно)
Удачи Вам.

Доброго дня.

З Вашої розповіді можна зробити висновок, що дитина виховується в гарних умовах. В неї є відчуття безпеки та надійності. Це добре. Те, що дитина може проявляти свою агрессію, на мій погляд, теж дуже гарно.

В такому віці діти дуже егоцентричні. Майже завжди інших людей вони сприймають як об'єкти, а не особистості яким може бути боляче, неприємно. Тому нічого патологічного я в поведінці вашої дочки не бачу.

Я вважаю, що в такому віці для виховання краще використовувати позитивне підкріплення або ігнорування. Коли зробила щось гарне - похвалити, обійняти, посміхнутися. Коли робе щось погане - сказати, "так робити не треба" і ігнорувати звернення, якщо це можливо.

День добрый.

Я не сталкивался в практике с ситуацией, которую Вы описали. Однако у меня было много клиентов гомосексуалов. Ну и гетеро, само собой. В психоанализе приходится глубоко исследовать психику клиентов и я давно сделал вывод, что все бисексуальны. Просто в каждом конкретном случае доминирует, как правило, одна направленность.

Говоря о Вашем случае, в чем бы мне хотелось разобраться. Во-первых, очень странно слышать про ПОЛНОЕ отсутствие сексуального влечения к одному из полов. Если социум заставлял бы Вас блокировать подобные переживания, то я бы понял. Но вряд ли это Ваш случай. Тогда почему? Во вторых, романтические переживания крайне редко отделены от сферы сексуальности. Не понятно, как так сложилось у Вас? На эти вопросы я ответа от Вас не жду)

Мне известны случаи, когда в семьях между супругами не было сексуальных отношений. При наличии других факторов, удерживающих пару вместе (в том числе и общность интересов) такие союзы весьма устойчивы.

Учитывая Ваш юный возраст, я бы пока не торопился с планами на всю жизнь. В психоанализе происходящее до 28 лет считается экспериментированием. Получайте опыт и посмотрим, как все повернется.

Відредаговано автором 21-05-2025 15:16:33

Доброго дня.

Не впевнений, що те, про що Ви розповідаєте має назву "довербальна травма". Можливо, в одній з книжок Ви натрапили на цей термін, але нічого з Вашої розповіді не співпадає з психоаналітичним поглядом на довербальний період та можливі травми під час нього. Можливо коротке повідомлення не охопило симптоматику, яка притаманна таким травмам. Безумовно у Вас є проблеми.

Пренатальний період часто проходить не без проблем. Та й під час пологів трапляється різне. Я особисто не знайшов кореляції між проблемами на цих періодах і психологічними проблемами в дорослому віці. Тому я б ішов класичним шляхом і звернувся до особливостей дитинства.

Якщо нема змоги звернутися до психотерапевта, спробуємо щось зробити в форматі цього сайту. Але мені треба відповіді на кілька питань. На кожне бажано 4-5 речень.

Яка у Вас мати? Який батько? Якими були їх відносини коли Вам було від 3 до 14 років (висновки зі спогадів та їх розповідей)? Чим ви любите займатися? Ким працюєте та які проблеми маєте на роботі?

День добрый.

Да, депрессивные состояния иногда проходят сами. По Вашему, слишком короткому тексту я, пока что, не вижу признаков собственно депрессии. Скорее речь идет о жизненном сценарии, который сформировался в стрессовой ситуации или под длительным негативным воздействием. Этот сценарий явно не дает Вам ощущения полной и счастливой жизни. Процесс его смены на более адекватный или идет слишком медленно или вообще заблокирован. Точнее, в том числе и по наличию у Вас депрессии, можно сказать если информации будет больше.