Боюсь думати про розставання з хлопцем

Добрий день, зустрічаюсь вже 10 місяців з хлопцем , на початку як мені здавалось все було чудово, я думала що знайшла того ідеального хлопця якого хотіла, але от через певний проміжок часу , почались розбіжності і коли якісь суперечки , то у нас виникали певні конфлікти , перший дзвінок був тоді коли я хотіла спустись сходами а він ескалатором, і ми стояли хвилин 5 сперечаючись чим спуститись , на що я просто відповіла що , ти йди ескалатором , а я сходами , і в той момент я зрозуміла що він впертий та я , і буде важко , і десь після цього моменту ми почали частіше сваритись , хоча завжди мирились після цього, одне мене турбує , що я , хочу завжди вирішувати суперечки до сну , а він просто йде спати(ми не живемо разом) і залишає мене плакати одну , і часто я плачу вечорами , зранку повна апатія та не бажання щось робити, я це все проговорювала , він може просто пожаліти і зумовлює це тим що я з ним не живу , тому так , але нічого не змінюється , часто бувають проблеми де я помічаю як він дуже любить себе та взагалі не емпат, він не може проявити підтримку яку я потребую, я в ту ж чергу дуже переймаюсь станом людини та проживаю її почуття , все що мене не влаштовувало у наших відносинах я завжди розповідала йому , без сторонніх лиць , ні батькам, ні подругам , але зараз такий період що я не розумію нічого, чи це нормально , і я раніше ще , коли ми сварились думала над тим щоб розійтись але ця думка йшла від мене коли ми мирились (хоча були моменти коли я казала , я думала що ми розійдемось , а він відповідав «я теж») і зараз в мене така думка , яка стає більш реальною , від чого мені страшно і просто трусить та хочеться плакати , я не розумію чи варто це робити , не можу зрозуміти всі за та проти , і не можу усвідомити чи зможу я так жити з ним все життя ?