Live:
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 7 hours тому: «Доброго дня. Якщо слідувати Вашому тексту, то може безпека для вас було чимось більш важливим ніж якась умовно кажучи свобода емоційних проявів. Захоплення емоціями асоціювалося з»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 7 hours тому: «Доброго дня. Мабуть дійсно важливо як Ви відноситеся до себе. В чому ваші сумніви та незадоволення собою. Які відношення між ідеалом Себе та реальною. Як ви це приймаєте і справляє»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 7 hours тому: «Добрый день. Как я понял, вы обращались к врачу психиатру, который назначил лечение? Важна диагностика и понимание какого характера и уровня это нарушение. Потому что с другой стор»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Настя Age: 20

Влюбляюсь в недоступность,живу от влюблённости к влюблённости

Здравствуйте.
Уважаемые психологи,огромная просьба помочь с моей проблемой и с тем,что свой главный источник жизненной силы я нахожу в таком прекрасном и несравнимом чувстве как влюблённость.
Дело в том,что я постоянно замечаю,что желание что-то делать и куда-то двигаться у меня появляется когда я хочу добиться расположение человека, когда он меня чем-то очаровывает.
А какие меня люди очаровывают?
В оснвогом это те,кто показывает знаки симпатии (именно симпатии) но при этом не пытается как-то активно со мной взаимодействовать, добиваться моего внимания и так далее. Я не люблю прям очень закрытых,но мне очень нравится,когда человек, который вроде бы в тебе не нуждается проявляет какой-то знак заинтересованности а потом уходит. При этом каждый раз это как-то по разному выходит. В оснвогом если один человек уходит из моей жизни по какой-то причине у меня сразу включается какой-то импульс тут же переключиться на другого. И опять же,чем ментше человек будет проявлять интереса в развитии отношений, тем сильнее я в него буду влюблена,тем сильнее во мне просыпается азарт его достигнуть. В общем,я понииаю,проблема распостранённая,и мне понятно что мне надо научиться быть самостоятельной,независимой,обратиться к психологу. Но я не знаю,неужели я действительно кажусь психом для людей,которые не очень то спешат развивать отношения,а я тем временем каждую секунду думаю о них. Пагубно ли это на меня влияет? Я вот не хочу от этого избавляться,я обожаю это чувство, просто я хочу уметь правильно ним распоряжаться и доносить этим людям,которых я хочу . Потому что когда ты знаешь,что человеку ты не сильно нужен,то ты теряешься и не знаешь как лучше найти подход. Стараешься ненавязчиво с ним завязать диалог, и то дай бог чтобв он хотя бы твоё сообщенте прочёл.
Я не знаю как это выглядит со стороны. Я псих? Но ч не вижу тут ничего плохого. Просто я хочу чтобы вы мне объяснили почему это плохо.
А то я очень романтизирую это чувство зависимости от объекта влюблённости...ещё и недоступного...
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?