Чи можна якось змінити ставлення чоловіка до себе?

З чоловіком одружені 4 роки.Чоловіку 23 роки.Маємо сина 3 роки.Син дуже емоційно почав реагувати на відсутність батька.Так як вдома його можна побачити дуже рідко
Він якщо не на роботі то десь з друзями,знайомими,моментами п\'є алкоголь,моментами просто сидить з ними ,головне щоб не йти додому,хоча дитина дзвонить до нього і просить тату я хочу до тебе,коли ти прийдеш,він наобіцяє що скоро буде але в результаті дитина засинає від втоми а точніше від історичної втоми від того що довго плаче
Отже вдома він годину-дві перед сном
І то лише поїв попив і в телефоні сидить поки не засне
Коли його хтось попросить про допомогу і він затримується дійсно по роботі,він не попереджає мене про це ніколи,не пояснює по телефону чому так,лиш завжди каже потім поясню
І все,не бере слухавку поки не приїде додому а я за той час з розуму сходжу від здогадок де він і з ким
Додому якщо приходить п\'яний то ніколи не пояснює де був і з ким
А якщо тверезий то каже де був і з ким але після цього в мене до нього ненависть і істеричний стан бо я не розумію чому він не міг мені це пояснити по телефону
Таке враження що він мене соромиться
Завжди обіцяє що зміниться але весь час одне й те саме,в мене більше нема сил терпіти і йти немає куди з дитиною
А він весь час кричить що я дармоїд,що він заробляє а я сиджу вдома і нічого не роблю,а значить він має право робити так як йому треба
Він слухає всіх,допомагає всім по першому проханню,а коли щось прошу я то він це відкладає на останнє місце
А коли п\'є то взагалі стає неадекватним і може бити при дитині
Питання
Як мені навчитися на це реагувати без істерик без сліз і чи можливо хоч якось на це вплинути?дякую за будь яку відповідь