я у відчаї і не знаю що робити

Дитина 14 р, мене ненавидить, звинувачує у поганому житті, ридає і обзиває. вважає що в неї все не так- сім'я, вона сама. Друзів не має. сидить в телефоні у своїй кімнаті 24/7 при закритих шторах. нічого не хоче робити і не робить. КРИЧИТЬ що я її не люблю, бо нічого не роблю з своїм синочком ( її старший брат ображає її тим, що постійно дорікає у лінивстві і каже що вона безполєзна). перестала навіть малювати. погано їсть, жаліється на головні болі і безсилля. коли ображається, то дуже неадекватно (сильно ) кричить і обзивається
ввечері приходжу додому і вони втягують мене у сварку, щоб я наказала винних. думки про те, хто винен, звичайно у них різні. а якщо я мовчу, то звинувачують у байдужості до них.
ясно що збоку себе не бачу. я роблю що можу. люблю як можу. почуваю відчай, кожен день плачу. обідно дуже.
ситуація у нас в сімї дуже не дружелюбна. знаю, що я не правильно щось роблю, але не знаю що маю робити. мало любові? потрібно до психолога, чи одразу до психіатра?
дякую