Live:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 20 minutes тому: «Ваш стан зрозумілий. Коли кохана людина каже, що хоче розлучитися, здається, що земля йде з-під ніг. І першим часто стає бажання щось терміново виправити: довести своє кохання, бл»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 9 hours тому: «Дякую Вам за щиру відповідь. Як на мене, врна показала, що Ви здатні до глибоко аналізу та рефлексії, що, насправді, говорить про Вас, як про глибоко відчуваючи та думаючу людину.»
Анна Автонділова
Анна Автонділова 16 hours тому: «Вітаю! Мені здається, зараз ви переживаєте не лише втрату роботи, а й завершення важливих для вас стосунків. З ваших доповнень складається враження, що вам було важливо почути від »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: nikf6d Age: 21

Не хочу жить

Начну сначала. В 20 году меня бросил дорогой мне человек. После этого расставания я отказывалась от еды, я почти ничего не ела. Я плакала каждый вечер, винила себя в этом расставании. В этом состоянии я была около года. Не было ни единого вечера, чтобы я не плакала.
Потом у меня начались другие отношения. Я решила, что это поможет мне быстрее забыть всё о том человеке. Сначала всё было хорошо, первый год, но после я стала замечать, что ко мне стали относиться пренебрежительно. Я не раз просила с этим что-то сделать, но меня игнорировали. Уйти я не могла, я ужасно боялась остаться одна, поэтому нашла выход в нанесении себе вреда. Мне было страшно и поэтому я терпела к себе это на протяжении второго года. С каждым днём я понимала, что терпеть дальше я не могу и поэтому старалась стать эмоционально независимой от человека. У меня получилось, я не страдала, но уже тогда начала ощущать, что со мной что-то происходит. Мои эмоции стали всё меньше проявляться, я стала всё меньше чему-то радоваться. Я становилась безразличной к окружающим. Я говорила семье, что мне нужна помощь, но они только говорили, чтобы я перестала нести чушь. После нескольких месяцев у меня снова завязались отношения и на этот раз я увидела как сильно я изменилась. Я не боялась обидеть этого человека, не думала о его чувствах, я не ощущала моральной боли. Меня невозможно было вывести на жалость или какие-то тёплые чувства. Я стала более агрессивной и эта агрессия становится неконтролируемой. Я могу наговорить и обидеть человека, даже не осознавая этого. Мне очень сложно просить прощения за что-то, если всё же я осознаю свою вину. Тревожность со мной теперь всегда. И поток, большой поток мыслей не даёт мне иногда нормально спать. Я не могу перестать думать. И думаю я всё чаще о суициде. У меня нету друзей или родни которая бы меня поддержала. У меня ровным счётом нету никого. Я всё меньше доверяю людям и не подпускаю их к себе. Меня ничего не радует, у меня нету ни к чему интереса. Я не знаю что мне делать дальше, куда себя приткнуть, чтобы быть нужной и важной. Я устала от всего.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?