Як швидко йде час. Навіть не усвідомлюю це. Згадую події, що я робив у цей день в 2020, а тут вже 2024.

Мені 24. Я почав помічати, що згадую події 2020 року. Думаю він ж нещодавно був, а вже минуло 4 роки. Як швидко йде час. А потім думаю? А які результати у мене є? У мене за 4 роки не має здобутків серйозних. А потім згадую, що ще 4 роки, і мені вже 28. І я вражений, як стрімко летить час, а у мене нічого не змінюється. Я навчаюсь на Магістра на іншій спеціальності. У мене ніколи не було дівчини, інтимних відносин, у моєму віці є однолітки, які вже одружені, і мають сім'ю, дітей. А у мене нічого. Я навіть ще і не працював. Та й окрім того, не знаю чи матиму бажання працювати за спеціальностями, які здобув та здобуду.

У мене постає картинка в голові, одруження в 20, в 40 ми святкуємо 20 років шлюбу. Я щасливий, що у мене така гарна дружина, дякую їй за цей час. Що підтримує, надихає, допомагає. Що мені дуже добре з нею. І я щасливий що у мене така дружина. В голові думка, що дитині вже могло бути 4 роки зараз.

Тобто я усвідомлюю що час йде, проходить повз мене, а результатів позитивних і змін не має. Хоча я нічого не роблю для цього. Але всерівно досі згадую і не можу повірити що нещодавно був 2020 рік я нікуди не спішив, не задумувався про таке, а тут вже 2024, 4 роки минуло. І минуло так швидко, що я ніби знаходжусь за бортом. Ця думка про те, який час швидкоплинний, просто мене вражає... Я не розумію, куди так швидко... Так і життя проходить в такому швидкому темпі.