Як швидко йде час. Навіть не усвідомлюю це. Згадую події, що я робив у цей день в 2020, а тут вже 2024.
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Як швидко йде час. Навіть не усвідомлюю це. Згадую події, що я робив у цей день в 2020, а тут вже 2024.
Марія Радченко психолог Дніпро 19-11-2024 15:24:21 |
Доброго дня.
Не дивно, що період 2020-2024 Вам здається швидкоплинним, "скомканим" та непродуктивним. Адже 2020 - це рік пандемії коронавірусу, який був кризовим та стресовим для всього людства, а 2022 почалось повномасштабне вторгнення Росії в Україну, що теж позначилося на ментальному стані багатьох наших співгромадян. Але окрім об'єктивних зовнішніх чинників, які змушують почувати себе розгубленим в цей період, можуть бути і Ваші особисті події в житті, які призвели до подібних переживань. Краще за все індивідуально з психологом дослідити, що б це могло бути. Стосовно одруження і дітей у 20 років. Чому саме в цьому віці Вам хотілося б мати сім'ю? І які у Вас в цілому мотиви будувати родину, крім того, що в інших вже є, а у Вас немає? Адже мотивація сути "в інших є, і мені теж треба" є доволі хиткою і в довгостроковій перспективі призводить до негативного впливу і на Вашу психіку, і на психіку близьких з якоб цю родину будуватимете. Також в мене є припущення, що відповіді на ці питання - у Вашому минулому дитячому досвіді, як би банально не звучало. Бо людям, що мали певні проблеми в батьківсько-дитячих стосунках в минулому, можуть прагнути ідеальної сім'ї в дорослому житті, але не завжди все складається на 100% як люди очікують. |
Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 19-11-2024 15:42:18 |
1
Доброго дгя! цитата:
Але всерівно досі згадую і не можу повірити що нещодавно був 2020 рік я нікуди не спішив, не задумувався про таке, а тут вже 2024, 4 роки минуло. Невже знову повторюватиме цитата:
я нічого не роблю для цього |
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
Анна Автонділова психолог Київ 19-11-2024 16:14:52 |
1
Ви описуєте свої міркування про час і відчуття його швидкоплинності, але не ставте конкретне питання чи запит. Схоже, це для вас чимось важлива тема. Що вам особливо важливо у цьому процесі роздумів? Як ви почуваєтеся зараз коли це пишете? Чи є у ваших словах щось, що ви хотіли б глибше досліджувати? |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 19-11-2024 19:13:28 |
1
В целом, тут запрос на психотерапию. Разобраться с вашими убеждениями (привязка к цифрам, что и когда должно быть, про достижения определенные); Разобраться в том, как вы организовали себе жизнь, что у вас нет отношений, а только учеба; Разобраться в том, что в реально хотите, а что навязано родителями, обществом; Научиться строить отношения по другому, чтобы личная жизнь была. Есть ли у вас друзья? Какой опыт взаимодействия с девушками? Для чего вы хотели так рано жениться, ребёнка? Какие у вас интересы, увлечения? |
Валентина Василівна Марченко психолог Київ 20-11-2024 18:44:25 |
Добрий вечір!
Валерій, не втрималась, захотілось відповісти вам. Ви сумуєте за часом, що він швидко йде, вас це тривожить, вам це не подобається, але ви повідомлюєте ключову тезу:..." Хоча я нічого не роблю для цього." Ви навчаєтесь на магістра, ви вивчаєте спеціальність, яка повинна служити вам і суспільству на користь. То хіба ви гаєте час? А от що буде далі? То вже питання до вас? Як ви будете використовувати свої знання, своє навчання? Після війни Україні будуть потрібні розумні молоді люди, професіонали, спеціалісти в різні галузі, щоб піднімати економіку держави. Як ви? Готові відбудовувати свою державу? Чи ви тільки про своє? Я сторонниця шококової психотерапії і іноді вона дуже допомагає людині. Шокотерапія - це методи, пропозиції, які приводять до емоційного або когнитивного потрясіння. Людина зависла, як то кажуть, а тут її шокували чимось і в неї починається переосмислення. Так буває в житті. То ж хочу вам запропонувати декілька варіантів: - Жалкуєте що не маєте сім*ю у свої 24 роки, дітей? То ж це не проблема! Придивіться до оточуючих дівчат і когось запросіть до Загсу. Через 9 місяців у вас буде дитина з плачем по ночах, підгузники, невисипання, проблем купа і час сповільниться. Ви як вважаєте? Ви готовий зараз мати сім*ю, годувати її та відповідати за її безпеку? - Ви вчитесь і вам здається що ви гаєте час. "У мене за 4 роки не має здобутків серйозних" То ж є достойний чоловічої відваги та здобутків варіант - піти до служби ЗСУ і захищати свою Батьківщину. Там багато можна чому навчитись, примінити свої знання та здобути чоловічу повагу, а не киснути, бездіяльно рахуючи скільки мені років і як плине швидко час. Чому ви жалієтесь на свою бездіяльність? То ж Дійте! |
Наталия Горская психолог Київ 20-11-2024 21:16:53 |
Так, Валерію, час дійсно дуже швидко минає.
Ви це помітили в 24. Повірте, багато людей помічають це набагато пізніше. Отже, Ви маєте шанс змінити спосіб "керування" життям. Наприклад, розібратися з навчанням. Ви пишете, що навряд чи будете працювати за спеціальностями, за якими навчалися. Вам не подобаються ці спецільності? Чи є така робота, яка цікавить? Ви хочете мати сім'ю, чи це був лише приклад про швидкоплинність часу? Картати себе за "втрачений час" немає сенсу, важливо проаналізувати ці роки та зробити висновки для себе. Навіть якщо спеціальність не знадобиться, під час навчання людина змінюється якісно, дорослішає, набуває нових знань та умінь. Людина, яка помічає час , отримує певний "подарунок " від життя- можливість викинути з нього непотрібне та почати робити те, що дійсно цікавить та "гріє". Що "гріє" та цікавить Вас? |
Валерія Володимирівна Шепітько психолог Харків 21-11-2024 18:58:17 |
Валерій, добрий день! Життя і справді швидкоплинне!) Але важливо цінити власний життєвий шлях і не порівнювати себе з іншими. Відчуття, що життя проходить повз нас, відбувається коли ми не маємо звʼязку з собою. Не відчуваємо своє Я, хто ми, та чого хочемо. Звісно цей звʼязок найлегше і найшвидше вибудовувати разом с психологом, але ви можете і самі це робити. Почніть знайомитись з собою реальним, не вигаданою людиною, яка вже 4 роки в шлюбі, а реальний ви тут і зараз. Що ви любите, а що ні. Почніть з банальних речей таких, як їжа, музика, кіно і тп. Почніть вибудовувати свою особистість, не навʼязану суспільством чи родиною, а свою власну ідентичність. |
27-11-2024 16:08:24Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 374172 для Наталия Горская Мені здається, що це або не моя спеціальність або я в ній не достатньо компетентний щоб працювати.Важко дати однозначну відповідь. Просто чим дальше тим я розумію, що різниця між батьком і сином буде не така велика чомусь. І що треба. А то ще й і в 20 років. Важко сказати. От чесно не має спеціальності яка б мені подобалась. Мабуть хочеться працювати на себе, мати свою справу. |
27-11-2024 16:09:46Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 374112 для Марія Радченко Тому що це нормальна різниця буде між батьком і дитиною, чомусь наприклад після 30 мені здається чомусь це вже не те... Чому не знаю. |
27-11-2024 16:11:28Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 374113 для Володимир Анатолійович Не знаю. Просто буду згадувати, як нагадування... У мене часто таке є. Голова запам'ятовує якісь дати, інколи пам'ятаю що я робив у конкретний день минулого чи позаминулого року...тощо Порівнюю з днем що я роблю сьогодні...тощо |
27-11-2024 16:13:19Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 374117 для Анна Автонділова Та що час йде, і порівняння як я змінився, яким я був колись і зараз, але порівнювати не має що бо змін теж не має. Навіть не знаю, мабуть ні, просто треба працювати, бути активним, і цих думок не буде, бо ти не матимеш час на такі роздуми, адже повністю зануришся у роботу, якої у мене ще наразі не має. |
27-11-2024 16:17:54Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 374121 для Валентина Михайловна Ми не спілкуємось... Друзі кожен вже дорослий, дехто працює живе в інших містах, навчається... Тому можна сказати що їх не має, а одногрупники це лише по навчанню. На особисті теми принаймі я не спілкуюсь. Можливо й тому що навчання дистанційне. Досвіду з дівчатами не має ні у комунікації, ні у стосунках ні у зустрічаннях Тому що чомусь після 30 мені здається запізно, і я вважав що 20 років це ідеальна різниця між батьком і синоном. Принаймі це в голові і в думках в реальності такого сильного бажання до створення сім'ї чомусь ще не має, і не виникає наразі.Всі ті де не потрібно виходити з дому. Комп'ютерні ігри, телевізор, |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 27-11-2024 17:00:40 |
У вас много убеждений, которые вас зажали со всех сторон. Разница у ребенка с отцом 20 лет. Для чего? Что это даест? А если 30, то что будет? А если 35? Что 20-25 летний отец может дать того, что не может дать отец в 30 лет?
Тема отношений требует тоже исследования. Для чего и как вы организовываете себе одиночество? И параллельно смотреть, а как можно по другому делать |
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
13 ПРИЧИН ЧОМУ
теми: підлітки одиночество смерть
Пекло
теми: ідеалізація изоляция шизоидность
Оповідь Служниці
теми: відносини отношения родители и дети