Час надто швидко йде, як перестати за ним бігти?

Настю, коли занадто багато планів, вони можуть здаватись непідйомними.

Є сенс поділити всі плани на ті, що вже зараз можна "запустити в реалізацію", і ті, що поки варто "відкласти" (забути про них на певний час і не картати себе, що відклали).

Тоді кожного дня буде відчуття "я вже щось роблю", наприклад, заняття з іноземної. А наступного дня може бути заняття спортом.
Ви можете створити зручний саме для себе графік, навіть якщо там поки що буде одна справа за день.
Як відчуєте в собі сили робити більше- можна відкорегувати графік.

Плани, які "висять мертвим грузом" тільки відбирають енергію.
Тому те, що зараз можна відкласти, варто відкласти, щоб туди не йшла ваша енергія (на критику себе).

До того ж, варто враховувати, що люди різні за своїм темпераментом.
Є такі, яким комфортно робити багато справ, іноді навіть одночасно.
А є такі, яким комфортно мати невелику кількість "добрих справ " на день.
Одні люди мають більше енергії, інші швидше втомлюються, одні не можуть сидіти на місці, іншим "просто бути" дуже комфортно.

Важливо відчути саме свій темп цього життя.

Можливо ваш власний темп життя не співпадає з навязаними ззовні стереотипами, мовляв "треба швидше, інакше все не всигнеш ".
Але чи потрібне Вам оте їхнє "все"?
Чи ваше воно?

Що хочеться саме Вам?
Коли Ви відчуєте, що є саме ваше, то на це і сили знайдуться.
А на "чуже " мудрий організм , можливо оберігаючи Вас від хибних виборів, і не хоче витрачати сили.

Доброго дня!

Співчуваю! Ваш текст ніби валізка претензій до себе, а з таких відчуттів важко рухатись та встигати.
Я згодна з колегою, єдине щоб хотіла добавити від себе, а чи нема у вас проблем з гормонами? Щитовидна залоза? Часто така втома, знесилення, важкість - є симптомами не тільки психічними, але і фізичними.

Делаете столько, сколько можете. Одна из моих целей - сохранять одинаково хорошее отношение к себе, если я буду самым востребованным психологом в мире, и, если я буду бомжом. Увидев количество ваших планов, мне самому захотелось прилечь и укрыться одеялом.

Настя, а якщо уявити, що Ви НІЧОГО з того, що запланували НЕ зробили?
Тобто НЕ вивчили жодної мови, до іспитів НЕ підготувалися, новому НЕ навчилися і НЕ схуднули.
Нічого не зробили, взагалі.
Чи будете Ви відчувати себе ЦІННОЮ і ВАЖЛИВОЮ людиною?
Чи навчили Вас батьки себе цінувати ПРОСТО ТАК? Без усяких досягнень і результатів.
Чи цінували Вас ТІЛЬКИ, якщо Ви були (або вони так вважали) корисною і ефективною?
Бо ці гонки з часом - робота подібної психологічної програми, яку зазвичай ставлять своїм дітям деякі батьки.
Але у Вас включилася ПРОТЕСТНА реакція на цю підсвідому програму, яка БЛОКУЄ те, що Ви робити НЕ хочете, що НЕ Є Вашим. Бо "НЕ ЗАСЛУГОВУЮ" - це якраз від когось такого, хто оцінює і перед ким треба щось "заслужити".
Але ж Ви НЕ собачка, яка отримує винагороду по своїм заслугам! Чи все ж таки собачка?