Психологиня Валентина Василівна Марченко Київ лише онлайн

Олександра, добрий день!
Хочеться допомогти вашим відносинам з мамою. Я теж вивчаю Біблійську Мудрість, читаю Біблію і розмірковую над її Словом зі знатоками Біблії.
Треба розуміти, що релігія і Віра в Бога мають відмінності.
Віра в Бога дуже не проста та «сварлива» тема в плані легкості посваритись тим, хто її обговорює, не розуміючись на Біблії.

Релігійність, якщо коротко – це обряди, застарілі стереотипи, догми про віру, наприклад «стращання Богом» або в Церкву не можна заходити в брюках чи без платка, молитись треба тільки на колінах. А віра не має перешкод у відносинах з Богом, Бог любить всіх і чекає на всіх у молитві чи то вдома, чи то в Церкві і людина сама вибирає, як їй молитись чи стоя, чи сидячі чи на колінах. Бог сторонник Церкви – як соборності людей, щоб збиратись разом і нагадувати про заповіді Бога, молитись та допомагати один одному та в першу чергу тим, хто в біді.

Якщо ви та мама вірите в Бога, то повинні розуміти, що Бог – це Любов, це цілюще Світло. Бог не наказує людей, та ще й хворобами, за те що в нього не вірять чи мало вірять або не ходять до Церкви. Бог дає людині свободу вибору на Землі та відповідальність за свої діяння: «що сієж то і жнеш».

Щоб ваша мама заспокоїлась, та перестала маніпулювати вами, я б вам порадила все ж таки сходити до Церкви чи до тієї церковної громади, куди ходить ваша мама та про все що ви нам написали розповісти віч-на-віч священнику чи то пастору громади.
Тому що ваша мама помиляється, а ви не зможете їй пояснити саме в чому, бо треба дуже гарно знати Біблію. Ви можете отримати від священика чи пастора Церкви важливі знання та рекомендації, як себе вести з мамою.

Доведіть мамі, щови її любите своїми діями :дома в якісь часи, можливо, можна молитися разом з мамою за здоров*я всіх та за ваші життєві потреби, щоб ваша мама відчувала єдність з вами та Богом.

Відредаговано автором 27-11-2024 12:55:53

Добрий вечір!
Валерій, не втрималась, захотілось відповісти вам.
Ви сумуєте за часом, що він швидко йде, вас це тривожить, вам це не подобається, але ви повідомлюєте ключову тезу:..." Хоча я нічого не роблю для цього."
Ви навчаєтесь на магістра, ви вивчаєте спеціальність, яка повинна служити вам і суспільству на користь.
То хіба ви гаєте час?
А от що буде далі? То вже питання до вас? Як ви будете використовувати свої знання, своє навчання?
Після війни Україні будуть потрібні розумні молоді люди, професіонали, спеціалісти в різні галузі, щоб піднімати економіку держави. Як ви? Готові відбудовувати свою державу? Чи ви тільки про своє?

Я сторонниця шококової психотерапії і іноді вона дуже допомагає людині. Шокотерапія - це методи, пропозиції, які приводять до емоційного або когнитивного потрясіння. Людина зависла, як то кажуть, а тут її шокували чимось і в неї починається переосмислення. Так буває в житті.
То ж хочу вам запропонувати декілька варіантів:
- Жалкуєте що не маєте сім*ю у свої 24 роки, дітей? То ж це не проблема! Придивіться до оточуючих дівчат і когось запросіть до Загсу. Через 9 місяців у вас буде дитина з плачем по ночах, підгузники, невисипання, проблем купа і час сповільниться. Ви як вважаєте? Ви готовий зараз мати сім*ю, годувати її та відповідати за її безпеку?
- Ви вчитесь і вам здається що ви гаєте час. "У мене за 4 роки не має здобутків серйозних"
То ж є достойний чоловічої відваги та здобутків варіант - піти до служби ЗСУ і захищати свою Батьківщину. Там багато можна чому навчитись, примінити свої знання та здобути чоловічу повагу, а не киснути, бездіяльно рахуючи скільки мені років і як плине швидко час.
Чому ви жалієтесь на свою бездіяльність? То ж Дійте!

Добрый вечер!
Ваше сообщение - это Боль (!), это Крик о помощи!
Суицид- это дорога в один конец... в никуда. Это ложный вариант, как избавиться от острой боли, сейчас или в какой-то момент.
Выбор в пользу Жизни - это суметь пережить боль и жить ради кого-то или чего-то ценного, это вызов себе и обстоятельствам быть счастливым. Жизнь - это значит видеться с детьми, участвовать в их жизни, быть им хорошим отцом - наставником и остаться друзьями с матерью детей.
В формате сайте вам тяжело помочь. Только живое общение с тем, кто вас ценит, кто вас любит - друг, родители, брат или сестра, могут разделить вашу Боль.
Хотелось бы узнать ответы на вопросы, которые появились, читая ваше сообщение.
Вы развелись официально или формально? Развод - это не значит всё и всех потерять.
Вы пишите: "Психотерапия не помогает".
Вы уже обращались к психотерапевту? А сколько сеансов психотерапии вы прошли?
Спасти вас можно, если вы этого хотите и правильно понимаете значение психотерапии или помощь психолога.
У вас сейчас острая боль, поэтому требуется скорая медикаментозная помощь психотерапевта, возможно невролога, а потом можно к психологу походить, чтобы понять, как самому справляться со своим состоянием, как его улучшить, понять как пережить сильнейший кризис в вашей жизни.
Вам нужен не любой психолог, а тот, который специализируется на проблемах психотравмы после утраты.
Я уверена, что вы примете правильное решение и не причините боль и травму любящим вас близким.

Відредаговано автором 09-11-2024 19:24:02

Добрый день!
Прочитав ваше сообщение, у меня возникло желание предостеречь вас.
Не наладив отношений с мужем, не улучшив свое психическое состояние не искушайте себя в том, что рождение второго ребенка вдруг всё изменит и решит все ваши проблемы одним махом.
Ключевая причина ваших отношений с мужем - ваше ментальное здоровье, которое не в норме.
Постарайтесь решить проблему со своей плаксивостью и тревожностью.
Ваше такое состояние негативно влияет и на ребенка, поэтому есть причины заняться собой и обратиться к психологу или психотерапевту.

Вибачте, вишла якась помилка!
Моя повна відповідь не з*явилась, тому прийдеться звертатись до адміна).
Спробую ще раз опубліукувати)
___________________________________________________________
Вітаю!
Маю надію, що не будеш проти на "ти" )
Відчула твій відчай і разом з цим твоє бажання у 17 років (!) розібратись у своїй агресії. Це дуже добре!
Твоє повідомлення : " ...після чого я намагаюсь зрозуміти що саме спровокувало в мене таку реакцію , але все одно не розумію" дає поняття, що ти шукаєш причини своєї агресії і хочеш розібратись в собі та в інших . Супер!
Відчувається, що ти дівчина розумна і спостережлива.

Схоже в ти холерик, скоріше за все в тебе збудливий характер. А це вроджені якості людини і цього не треба боятися чи комплексувати через це. Таких людей багато і це не означає, що такі люди погані. Ні в якому разі!

В тебе тільки починається пізнання дорослого життя, оточуючих людей, причинно-наслідкових зв*язків життєвих ситуацій. Тому ти ще мало розумієш навколишнє і інших людей. Це нормально!
Прийми до уваги, що зараз в тебе йде гармональне розвинення, тому можуть бути всплески настрою, емоцій і тому не розуміння себе, своїх дій.
Життєва аксиома: мало досвіду - мало розуміння. То ж обов*язково правильно розвивайся і дорослішай: читай, слухай практиків, науковців, досліджуй життя.

Ти пишеш: "...зазвичай у мене такі емоції визивають якісь поступки людей..." Так, саме дії інших ми не розуміємо найчастіше.
Як треба зрозуміти, що хотіла або чому саме так зробила людина?
Тільки через запитання (!), тільки через прохання пояснити свої дії ми можемо зрозуміти дії інших.
Тому раджу тобі контролювати свій гнів, агресію, злість через розуміння того, що ми всі різні і виховувались по-різному, на нас впливали різні вчителі, близькі та оточуючі люди.
То коли в тебе виникне злість чи гнів, вироби в себе звичку сказати собі одразу "Стоп!", а далі, якщо ця людина тобі важлива, тоді
продумай питання, які ти хочеш задати. І головне ці питання задавати у спокійному стані. Через якийсь час чи одразу треба лише сказати людині: " Я тебе не зрозуміла, тому розізлилась (чи образилась). Поясни мені, будь ласка, про що ти казала/казав, поясни детальніше, щоб я зрозуміла тебе".
Більше за все сварки у сім*ях, у колективах, між друзями відбуваються через непорозуміння в комунікаціях.
Тому вивчай тему комунікацій, вона дуже важлива в житті, як для особистої, так і професійної сфери, особливо в бізнесі, підриємництві.

Можешь завести щоденник для аналізу свого гніву та злості. Записувати ситуації, як ти їх сприйняла, які питання у тебе виникли, як ти вирішила причину непорозуміння чи конфлікту. Через деякий час ти, перечитавши свої записи обовязково проясниш хоча б
декілька причин свого гніву.
Ще зрозумій не завжди ти винна у розмові, можливо тебе не зрозуміли і тому інші не правильно зреагували, а ти розізлилась. Тоді задай питання: "Чи ти зрозумів/ла мене? " А далі поясни спокійніше своє бажання чи прохання, наприклад.
Якщо не зможеш справитись сама, тоді шукай психолога, який спеціалізується на питаннях агресії, гніву та його подолання.
Щасти!

Відредаговано автором 28-10-2024 14:08:57

Ната, добрий вечір!
З вашого повідомлення: "Колишній просе дуже привести в лікарню дитину, побачитися з нею."
Я звернула увагу на «просе дуже» і це, дійсно, виглядає, як благання..

Ви пишите: колишній чоловік не платив аліменти, 3 роки ви розлучені, ви маєте цивільного чоловіка вже 2 роки, але колишній чоловік – є батьком дитини. Він має право з ним бачитись та спілкуватись.
На війні часто міняються чоловіки та їхні пріоритети і цінності життя. Але ж, звісно, не на всі 100%.
То ж які у вас відчуття? Колишній чоловік, відчуває своє батьківство чи змінив погляди?

Якщо ваша дитина пам*ятає тата – це одна ситуація.
Якщо не пам*ятає, а признає вже теперішнього чоловіка татом – це вже інша ситуація.

Якщо погодитесь на прохання колишнього, то дитину обов*язково треба підготувати, щоб вона розуміла на яку зустріч поїде і з ким, щоб не злякалась відсутності руки у тата.
Зараз дорослі вирішують долю дитини: зустрічатись їй з татом чи ні. Це дійсно складне рішення,щодо розуміння ситуації дитиною та пояснення їй дорослими навіщо ця зустріч потрібна.

Дорослим, як свідчить практичне життя, не варто передавати дітям свої образи минулих стосунків з колишніми, бо діти виростають, а потім у більшості випадків звинувачують матерів, які заважали спілкуватись з біологічними батьками.

То ж треба спочатку дорослим домовитись чи потрібна зустріч дитини з батьком саме зараз, важливо домовитись про що буде розмова (краще, щоб вона була нейтральною та недовгою).
Або перенасти зустріч на більш зручнішу ситуацію, можливо за межами лікарні.
Ната, ви знаєте свою дитину, тому вам вирішувати: на скільки вона емоційно чутлива, тривожна – це важливі складники для дитини, щоб психологічно не травмувати її.

Якщо не наважитесь зараз влаштувати зустріч, то ж тоді надайте зрозумілу і аргументовану відповідь колишньому чоловіку про причини відмови, щоб не пригнічувати психологічний стан батька дитини. Як варіант запишіть відео з дитиною і відправте його татові.

Запишіть собі питання, які вас хвилюють, щодо зустрічі тата і дитини і без сорому задайте їх колишньому чоловіку. Треба, щоб ви та тато дитини домовились про, як кажуть, «червоні лінії»- табу, тобто, про що не говорити з дитиною.
Саме від вас, як мами, багато залежить, як ви підготуєте дитину і як пройде зустріч дитини з татом.
Бажаю зробити правильний вибір.

Добрий вечір, Міа!
Прочитала ваше повідомлення про стан відносин з чоловіком і одразу згадала книгу психолога Эріка Берна "Люди, які грають в ігри". Почитайте на дозволі.

Міа, пишу до вас з повагою та відчуттям жалю до ваших відносин з чоловіком.
Ви дорослі люди, батьки дітей, а граєтесь у відносинах наче підлітки.
В Україні повномасштабна війна вже майже 3 роки! Вона зруйнувала та покалічила наші родини!
Тяжко жінкам, які вівезли дітей за кордон і тяжко чоловікам, особливо, які воюють за свої сім*ї і не бачать їх.

Ви пишите "бо раніше він був прекрасним чоловіком та батьком".
Хіба це не головне? Хіба це - не більше ніж ваші образи одного на одного?
Людина не може так швидко помінятись з гарної на пагану. Через страждання і у вас, і у чоловіка виникли образи. Зрозумійте, чоловікам так само, як і жінкам боляче, бо ми з одного тіста зроблені.
То ж чому б вам не написати листа чоловіку?
" Любий, вибач мені мої образи!
Я тебе люблю і діти тебе люблять, бо ти гарний батько і чоловік.
Давай домовимось, не згадувати цей період нашої кризи, давай не будемо згадувати образи наші.
Я не хочу розлучатись з тобою.
Давай надалі будемо підтримувати один одного і домовлятись, як діяти разом."

Ваш чоловік тягне з розлученням. Невже ваше серце не відчуває, що він не бажає розлучатись?
То ж навіщо гратись у якісь ігри протистояння та образ?

В час великих потрясінь треба мати холодний розум та бути сильнішими і терплячими.
Чоловіки теж плачуть і можуть допустити слабкість чи якісь помилки. А може через обставини війни, щось не зробити вчасно.
В час війни чоловіка та ще й гарного чоловіка та батька жінка повинна підтримувати та надихати.
Бажаю вам мудрості та сімейного щастя.

Відредаговано автором 20-10-2024 21:54:10

Александр, добрый вечер!
Ты 4 года (!) мастурбируешь на порно.
Ты понимаешь, что ты выработал "вредную" для себя и только для себя привычку?
А какие у тебя отношения с девушками? Они тебя возбуждают, как это заложено природой?
Ты понимаешь, что твое на первый взгляд "безобидное" увлечение порно не развивает тебя, как мужчину, а превращает в раба привычки.
Тебе, как и наркоману у же не достаточно стандарнтой дозы допинга, а нужно уже более что-то "тяжелое".
Не убивай в себе мужчину, ищи сексолога и обратись к нему за помощью.

Вітаю!
Мене дуже здивували ваші, вибачте, "діагнози": "я тривожно уникаючий тип прихильності", а партнер - "уникаючий".
То ви, як зробили такі висновки у свої 18 років?
Не можна без спеціаліста привласнювати собі тип особистості або вішати на себе ярлики.

Ви 2 роки разом і часто сваритесь, але пишите, що кохаєте один одного.
Головне і ключове у вашому меседжі те, що ви любите один одного, але не чуєте один одного!

Тому треба йти до психолога, який має досвід у сімейному консультуванні.
Вам, скоріше за все треба навчитись обом правильним комунікаціям, правильному діалогу, щоб чути один одного та навчитись домовлятись навіть тоді, коли ваші бачення чи бажання різняться.
Раджу вам попрацювати над собою та своїми відносинами з професійним психологом, в якого досвід консультування сімейних пар не менше 5 років.
Щасти вам!

Дана, дякую за зворотній зв*язок!
Приємно, що ви без образи сприйняли мою відповідь та колеги, щодо ваших відносин, які все ж таки мають присмак маніполяцій та перетягування канату: хто чим повинен поступитися.
Дана, пишу з повагою, до вас і без критики чи повчань.

Ваші відносини насторожують і не радують, бо не зрозуміло, хто задав їм маніпуляційний тон: " я так хочу -то ти винен мені".
Якщо відносини будуть у вас продовжуватись в такому ж руслі, то вони скоро вас обох приведуть до виснаження.
Тягатися, що можна залишити чи придбати заради відносин, то не є правильним.
Відносини мають влаштовувати один одного без ультиматумів чи маніпулявань (ящо ти будеш отак робити, то я тебе буду любити).
Так, треба обговорювати те, що роз*єднує пару та домовлятися робити те, що об*єднує. Але при цьому повинно бути бажання у обох і розуміння, що це нам обом потрібно і домовленність повинна мотивувати обох заради майбутнього, заради спільних цілей чи мрій, а не рахуватися: хто кому винен підкорятися.
Спробуйте звернутись до психолога, якщо цінуєте цього хлопця і бажаєте будувати з ним сім*ю.

Відредаговано автором 18-09-2024 22:09:31

Вітаю!
Не следует так сильно переживать в 13 лет, что "со мной что-то не так".
Все так и все так и происходит у большинства подростков в 12-14 лет.
Это время детско-подрасткового, так называемого кризиса, который всегда проходит благополучно, практически у всех. Сейчас у тебя начинается взросление и самокритичное отношение к своей внешности.
В этот период происходят гармональные всплески, поэтому может портиться настроение или проявляться внутренний дискомфорт самочувствия. Такова физиология нашего организма.

Не верится, что ты ничего не умеешь)
Важно быть объективной к себе и не нужно самоунижать себя.
Попробуй сесть и записать свои умения, свои лучшие качества характера.
Я уверена, что ты умеешь многое, как и окружающие тебя сверстники.
В формате данного сайта не возможно заниматься с тобой повышением самооценки.
Не стесняйся обращаться к школьному психологу, можно поговорить откровенно о взрослении с тем, кому ты доверяешь: родителям, например, старшей сестре, тете, учителю или кл. руководителю.
Лучше посвяти время знаниям, своей эрудиции, чтоб ты стала грамотной девушкой и выглядела в компании сверстников интересной и привлекательной.
Ничего не нужно придумывать, будь сама собой.

Відредаговано автором 18-09-2024 17:26:13

Здравствуйте, Dana!
Прочитав, ваше сообщение, у меня сразу же возник вопрос: "А на что вы готовы ради отношений?"
Вас парень просил, например отказаться от чего-то вкусного или возможно не вкусного, но отказаться именно ради отношений? И как вы поступили?
Ваш парень отказался от спиртного и это плюс в его пользу, в пользу ваших отношений.
Далее вы ради проверки или забавы ( на каком основании ?) решили попросить парня отказаться от пива, при том, что парень с друзьями выпивает пива в меру и не злоупотребляет им.
Любовь не совместима с манипуляциями в отношениях, подумайте об этом.

Відредаговано автором 18-09-2024 16:57:34

Добрий вечір!
У вас дуже особисте питання, тому його треба вирішувати особисто з психологом.
В режимі сайту ніхто вас не буде тестувати та перевіряти ваш інтелект, тому звертайтесь до психологів з розвитку особистості, шукайте коуча.
Успіхів!

Наташа, здравствуйте!
Ситуация у вас действительно деликатная.
Важно не обидеть мужа своим недоверием и подозрением , а вдруг это, как вы предполагаете: «он просто хотел посмотреть на фото эскортниц и успокоить свой мужской инстинкт.»
У вас, как я понимаю, это первый случай подозрительности в отношениях с мужем?

Вам в настоящее время не нужно спешить высказывать претензии мужу, тем более, что вы подсмотрели в личном телефоне мужа информацию, которая вам неприятна и ваши переживания понятны.

Вы описываете мужа, как: « человек закрытый, себе на уме, не делится эмоциями. В целом, во всех сферах жизни все более-менее органично, секс не сильно часто, но каждый раз очень страстный.»
Из этого сообщения хотелось бы узнать причину «не сильно частого секса». Мужу достаточно количества секса с вами, как вы считаете? А вам достаточно?
Вопросы эти важны, чтобы понять сексуальную сторону ваших отношений и понять причину предположительного поиска вашим мужем эскортниц. А также для необходимости или исключения консультации сексолога. Возможно фантазии вашего мужа в сексе не совсем удовлетворяются.
Возможно, ваш муж искал эскортниц своему начальнику, например. Такой вариант возможен?
Мужчины, как правило, прячут свои телефоны, чтобы «не проколоться», а в вашем случае муж пошел в душ и оставил телефон. Он на столько вам доверяет, что вы не посмеете заглянуть в его телефон или это случайность, как выдумаете?

Понаблюдайте, еще какое-то время за поведением мужа. Но суть «понаблюдайте» понимайте правильно!
Это не значит следить, контролировать, быть придирчивой, устраивать скандалы, злиться и раздражаться по любому подозрительному поводу.
Ведите себя как любящая жена, как буд-то ничего плохого не случилось и муж вам не изменял.
Не пойман –не вор.
Наблюдайте ненавязчиво и аккуратно. Если муж/жена изменил или желает этого, ищет кого-то для сексуального удовольствия «на стороне», то он обязательно проявит себя в своем поведении.
В этом случае у вас будут еще дополнительные факты и тогда будет очень важно подготовиться к доверительному разговору, чтобы прояснить свои подозрения.
Доверительный разговор поможет понять, изменил любимый человек или нет и как жить дальше.
Как вариант, факты «измены» могут не появиться, и тогда вы успокоитесь и будете жить, доверяя мужу.

Ваш помощник – это время и терпение.

Відредаговано автором 09-09-2024 19:49:30

Рустам, добрый день!
Позволь, пожалуйста, общение на "ты".
Тебе 18 лет!
Не 12 или 14, а 18 лет - возраст принято считать совершеннолетием!
Вот и решай! Что тебе ближе, что тебе дороже? Наркотик или Девушка?

Обратила внимание на твое, как мне показалось, жалкое оправдание: тебя "подтолкнули" принять наркотик)
Ты такой слабый, ты уже зависимый от дозы искусственного "удовольствия", ты уже раб наркотика?
Скорее всего: Да.
Ты не первый раз обещаешь своей девушке и не держишь слово!
О чем это говорит? Что ты уже раб наркотика! Похоже, ты слабовольный, зависимый от дозы искусственного "удовольствия".
Что дальше? Ты прекрасно знаешь, какая жизнь у наркоманов. Они умирают рано, думая, что они контролируют ситуацию! Особенно быстро умирают от употребления синтетических солей.
Ты думаешь что ты другой, особенный? Тогда оставь наркотики, и докажи своей девушке, что она тебе дорога!
Подозреваю, что уже не сможешь, возможно продержишься пару дней или недельку типа "на спор".
Рекомендую, пока не поздно определись со своей зависимостью и обратись за помощью к нарковрачу.
Уверена девушка тебя поддержит.
Твоя жизнь в твоих руках! Выберешь наркотик, тода позволь девушке строить будущее без себя.

Відредаговано автором 01-09-2024 13:58:01