Психологиня Валентина Василівна Марченко Київ лише онлайн

Привіт!
Прочитала ваше повідомлення: " ловлю себе на думці що краще буде коли я помру"
Питання, а що тоді буде кращого? Особливо для дитини, для батьків ваших?
Треба зрозуміти, що у вас криза особистості, а не життя! Життя вирує і в ньому багато варіантів виходу з поганих обставин, багато вибору.
То ж треба не з життя йти, а міняти життя, щоб побачити, як росте дитина та навчити її не робити своїх помилок в житті, навчити жити і радіти життю. А для цього треба самій цьому навчитися.
В такі часи, коли "накриває" треба з кимось говорити, радитись. Є з ким?
З чоловіком у вас проблема, дійсно. Треба замислитись чи потрібен він вам?
З часом можна зустріти кращого чоловіка, чому ні? Чому треба жертвувати собою, дитиною, а не чоловіком?
Не спішіть! Час, майбутнє може змінитись на краще, то ж шукайте варіанти, як змінити своє життя на краще.
Шукайте психолога, щоб знайти вихід.
Бажаю всього найкращого.

Відредаговано автором 20-04-2024 08:10:42

Ірина, доброго ранку!
Прочитала вашу сповідь, в ній, дійсно, відчувається ваш відчай.
Але у вашій сповіді чути ще вашу безпорадність/беспомощность.
Вам 39! Золота вікова середина життя, коли є досвід, є розуміння життя.
Ви пишите про втому від хворої дитини, а як себе почуває здорова дитина? Про неї ні слова! А ви потрібна обом дітям однаково, бо ви мама для обох.
Ви вините себе за народження хворої дитини, як це? Хіба тільки ви "винна", а чоловік?
Хто зна, як зпрацює генетика при зародженні дитини? То чому ви винна?
Ви не можете бути винною! Ви повинні бути відповідальною мамою, якщо така дитина. Відповідальною за обох дітей!
Відчувається, що ви меланхолічна людина, тобто меланхолік за темпераментом нервової системи, тому ви копаєтесь у своїй жалобі до себе і не бачите позитиву в житті. Меланхолік це не означає, що людина погана, в неї більш слабка нервова система, тому меланхолік по життю страждає більш за все від своїх надуманих проблем чи думок.

Відчувається ваше безсилля та ємоційне вигорання, але ж воно у вас від особистих думок, жалю.
Ми живемо в інформційному бумі, сьогодні. Пошукайте приклади сімей, де діті аутисти живуть в радості з батьками, бо у батьків зовсім протилежне відношення до утизму дитини ніж ваше.

Ірина, поки людина сама не почне шукати позитиву в житті, особливо поза квартирою, вона його не знайде.
Ви втомлена , виснажена тільки від своїх негативних думок.
За кордоном дуже гарні садочки або інші заклади для дітей аутистів, гарний соціальний захист. Чому ваша дитина з вами, як ви її розвиваєте вдома?

Розберіться в собі, Ірина! Чому вам не вистачає сил жити нормальним радісним життям? Чоловік поруч з вами, працює, не покинув вас з хворою дитиною. Він на перший погляд, не підтримує вас, може він втомився від вашого плачу?
Зверніться до психолога, можна онлайн поспілкуватись та розібратись в собі, зрозуміти свої ресурси, зрозуміти, як бачити позитивні речі навколо себе.

У вас типова криза особистості, а не життя! Життя прекрасне завжди та має багато можливостей! Вам треба навчитись бачити можливості навколо та позитивні речі.
Я готова вам допомогти, як що у вас є бажання жити, а не вигоряти від своїх негативних думок.

Відредаговано автором 20-04-2024 07:52:22

Здравствуй!
Постарайся не спешить со своими выводами::smile::
В твоем возрасте очень легко ошибиться. У тебя только начинают развиваться те чувства, которые участвуют и в симпатии, и в любви и их трудно отличить.

Присмотрись повнимательней к девушке, прислушайся к своим чувствам, порассуждай, что тебя притягивает в девушке. Почему к девушке или к девочке? Ты как относишься к парням? Как они к тебе относятся? Ты их боишься, избегаешь?
Сколько лет девушке, которая тебя "отшила"?
Часто бывает, что девочки в 12-13 лет насмотрятся в Тик-Ток клипов, где девочки целуются, где навязывается пропаганда однополой любви и это сильно впечатляет эмоциональных девочек, влияет на девочек подростков и в большей степени отрицательно. Девушки с возрастом понимают это и сожалеют о своей неграмотности, хотят изменить свою судьбу и это им удается с трудом. Лесбиянство и гомосексуализм в большей степени искусственно навязываются с экранов телевизоров.
Будь осторожна в своих чувствах. Не стремись в свои 13 лет уже сегодня иметь "объект" любви. Постарайся повзрослеть, побольше узнать себя, получше понять себя, окружающую жизнь. Читай, изучай отношения мужчина-женщина и женщина-женщина. Задумайся какое-будущее ты для себя хочешь.

Відредаговано автором 26-03-2024 14:34:03

Добрый вечер!
В первую очередь не ставьте себе поспешных "диагнозов".
Хочется узнать, как давно появились у вас такие мысли и возможно вы понимаете причину их возникновения.
Вы не изменяли мужу, но не доверяете себе и копаетесь в своих мыслях: "а не изменила ли я?", "а может быть когда-то я изменила?" Это так у вас происходит?
Часто верующие люди, особенно религиозные фанатики бояться даже мысленных изменений мужу или супруге.
Вы верующий человек?

Возможно вы смотрите много сериалов, в которых множество измен и эти фильмы заставляют вас фантазировать?
Зачем эти небылицы рассказывать мужу? Вы хотите ссор в семье или мира?
Вопросов очень много к вам.
Если человек работает, чем-то занят или увлечен у него, как правило, не хватает времени на такие нереальные мысли.
Вы работаете? Чем занимаетесь и увлекаетесь?
Если навязчивые мысли вас мучают давно и вы сама с ними не справляетесь, то нужно искать психолога специалиста и обратиться к нему.

Відредаговано автором 15-02-2024 23:52:37

Добрый вечер!
Очевидно, что у парня серьёзный кризис личности. Об этом свидетельствуют мысли о самоубийстве, употребление наркотиков также говорят об этом.
Парень, похоже со слабой самооценкой, со слабым характером.
То что он к вам хорошо относится - это не одно и то же, что он вам может стать в жизни надежной опорой.
Парню нужен психолог или психотерапевт, но вряд ли он это понимает и примет.
Депрессивное состояние, не понимание себя и своих целей - это не правильный образ мышления и ему нужно его менять.
Вряд ли он согласится измениться, как бы вам не хотелось этого.
Тратить жизнь на того, кто не желает изменяться не стоит.

Відредаговано автором 15-02-2024 23:36:06

Тетяна, мирного дня вам!
Дуже прониклась вашим життям. Мені здається ви гарна жінка, але дійсно обставини вас змушують терпіти такого складного на характер чоловіка.
Вам 49 років, багато жінок вважають що це вже той вік, що складно щось змінити.
Але 49 років - це ще далеко не старість!

Жінка змінює своє життя, йде від чоловіка-насильника (психологічного та фізичного) тоді, коли дУже хоче змінити своє життя і готова його змінити!
Відчуваю, що ви майже готові, але вам "нікуди йти".
Це і є ваша основна проблема, яку теж можна вирішити, якщо сильно забажаєш.

Треба шукати варіанти і думати про це. Хто шукає, то й і находить.
Які варіати можуть бути: арендувати кімнату у кого-сь, літню кухню в приватному секторі, поїхати може в обласний центр, як переселенка, попитати у друзів ( але тихенько без шуму, наче для когось).
Звернутись до психологічної служби (у місті, райцентрі), або в поліцію і заявити про насильство чоловіка і вам нададуть тимчасовий притулок. Можна попросити, щоб психолог могла поспілкуватись з чоловіком, йому теж треба допомога.
Може така "шокотерапія" допоможе провести з чоловіком серйозну бесіду і чітко розділити сферу комфорту для чоловіка і для себе.

А ще я передбачаю, що у вашого чоловіка відбувається внутрішня психологічна криза. Саме, можливо, криза "старіння". Військові обставини, мобілізація теж впливають на ємоційний стан чоловіків. Одна людина сумує плаче, а інша лютує та кричить, емоції агресії зашкалюють.
Чоловіки звикли не показувати свій страх, розпач, вони не звикли жалітися жінці, тому більшість збираются з друзями та пиячать.
Якщо у вас не відкриті, не щірі стосунки були, то й їх дуже важко налагодити зараз.Треба багато часу і розуміння як. А це вже до психолога за допомогою.

То ж бачу на сьогодні 2 варіанти для вас.
Вам потрібно, зменшити сварки та терпіти чоловіка, якщо ви не наважитесь піти від нього.
Або знайти куди піти і піти.
Щасти вам!

Відредаговано автором 05-02-2024 15:31:51

Здравствуйте, Андрей!
Порой, многие люди из-за каких-то обстоятельств драматизируют ситуацию или проблему.
На мой взгляд, описанную проблему вы заметили в "последнее время".
Болезни, обстоятельства нестабильность в стране, возможно отсутствие близкого понимающего друга/подруги приводят к определенному упадку душевного равновесия.

Сделайте паузу в своей жизни, разберитесь в себе: возможно работа с детьми - это не ваше?
Вы молоды и профессию всегда можно изменить.
Поразмышляйте, чего вам хочется в жизни.

Відредаговано автором 05-02-2024 13:58:22

Добрий день!
Прочитала ваші доповнення, з яких очевидний дуже щільний контроль батьків за вами, навіть стеження!
Не всі батьки так слідкують і так жорстко контролюють своїх дітей тим паче дорослих.
То ж на це є причина мабуть і серйозна причина.

Ви можете помилятися у своїй відповідальності за себе через те, що вам хочеться відірватись від батьків і робити все, що "я хочу". А от оце "Я хочу" повинно бути реально безпечним для вас в першу чергу і для близьких.
Щоб була довіра батьків до вас, треба з батьками розмовляти, аргументувати, пояснюбвати, доводити своїми діями, що ви не "наламаєте дров" при самостійному житті.
Відмовчування або сварки не доведуть батькам, що ви самостійно можете справлятися з викликами долі, життя.
Тому спілкуйтесь більше, щоб батьки розуміли, що з самовідповідальністю у вас все в порядку.
Не обманюйте батьків, бо вони все відчувають більше ніж хтось.

А ще знайте, що контроль, хоч і жорсткий - це в певній мірі батьківський захист дитини від паганої компанії, від поганих звичок, від неправильних дій. Батьки не просто так слідкують за вашим життям, такий контроль має суттєву причину!
Чи не має у вас залежності від чогось, когось?
То ж вам треба запевнити батьків, що ви вже доросла дівчинка і впораєтесь зі своїм життям самостійно. Подумайте, як довести батькам про це? Це тільки розповісти, як ви розумієте свою самостійність і як ви будете рішати свої проблеми самостійно.
А саме головне- це доводити своїми діями, що ви вже доросла і відповідальна за своє життя. На це потрібен час.

Відредаговано автором 05-02-2024 13:31:25

Добрий день!
В написаному вами я відчула невпевненість в собі.
То ж батьки відчувають це ще більше.
"Було, що я витворяла у житті раніше, бо не розуміла всієї серйозності ситуації, аби не батьки, то я б сама не вирішила б проблему." А ви впевнені що вже зможете за себе відповідати? То ж батькам є чого вас контролювати)
Ви сумніваєтесь чи візьмуть вас на роботу, чи скоро...
Впевнена людина шукає роботу, вірить в себе і чекає.

Все так просто: треба брати на себе рішення своїх проблем, справлятися з ними без батьків і батьки почнуть вам довіряти.
Переконайте батьків, що ви вже доросла своїми діями і все буде у вас ок!

Відредаговано автором 04-02-2024 16:59:51

Добрий день!
Любов приходить по-різному)
Не має порад, навіть у психологів, тобто: робіть ось так і Любов вам забеспечена.
Є основні маркери, алгоритм розпізнавання Любові: симпатія один до одного, яка відчувається безумовно, багато взаємності та спільності в мисленні, однакове бачення свого майбутнього - це, як головне, повага один до одного та інше.
Тільки спілкуання та спільне проведення часу дає розуміння: це мій хлопець чи ні.

Я ввжаю, що правильно зрозуміла: ви працюєте мабуть в кафе чи подібному закладі, куди приходять клієнти випити та відпочити.
У вас з*явились почуття до А., який багато працює. А в нього є до вас почуття? Ви щось відчуваєте від нього?
Я розумію, що він вас не запрошує на побачення, а ви хочете йому освідчитись? А може в нього є сім*я?
Багато дівчат будують в голові купу іллюзій/фантазій, живуть з ними, а потім... велике розчарування!

А Михайло з вами почав спілкуатись на підпитку. Це, як ви вважаєте: варіант?

Ви дійсно начитались всього і всякого, тому у вас в голові хаос думок: що ж це таке Любов)
Треба спілкуватись більше (не плутати спати в ліжку) з хлопцями, щоб розуміти, які думки в його голові. Питати хлопця про його роботу, сім*ю, про що він мріє, чого хоче в житті.
Чоловік повинен бути з трезвими мізками та надійний у житті, тобто повинен не жалітися на життя, а вміти вирішувати життєві проблеми. То ж шукайте інформацію, які чоловіки надійні)
Треба і себе розуміти.Чого ви хочете, що вам подобається в житті, до чого ви прагнете.
Любові вам!

Відредаговано автором 04-02-2024 16:47:47

Здравствуйте!
Задумайтесь! Вы в свои 22 года встречаете парней, которые воспитывались в полноценной семье, "где есть понимание, любовь, подержка и забота." Это же подарок судьбы (!) и этим нужно дорожить.

Зачем вам где-то на стороне искать "хороший пример отношений", если этот пример рядом с вами?
Вы сама назвала причину трудных отношений с парнями: "я росла в семье без уважительных отношений" и "я часто делала, как моя мама".
Следовательно, нужно обратить внимание на себя, на свои поступки, на свой характер и не делать, как мама.

Важно откровенное и честное общение с парнем.
Нужно прислушиваться к парню и спрашивать у него, почему он думает так, а не иначе, чтоб понять его.
Почему он считает по-другому, например, и не спешите противоречить мгновенно, если что-то не по-вашему.
Правильные коммуникации, общение в семье играют очень важную роль.

Читайте больше книг, смотрите видео специалистов по семейным отношениям, ищите тренинги в помощь семье.
Покопайтесь в себе: какой у вас характер.
Проанализируйте: совпадает ли то, что не нравилось вашему предыдущему парню с тем, что не нравится настоящему парню в вашем поведении или характере.
Не получится у самой изменить отношения к лучшему, ищите помощь у психолога.

Молодой человек, оказывается у вас очень много достоинств, судя из ваших ответов-дополнений.
Похоже вас обидел мой предварительный "диагноз" о лени и вы стали защищаться! Зацепило!
Повторюсь для вас еще раз, с уважением к вам: если не получается самостоятельно разобраться в себе, в своей депрессии, тогда ищите специалиста психолога или коуча.
Удачи вам!

Привет, Hunteess!
Вам 21 год! Это много или мало?
Для некоторых много, а для некоторых мало.
В 21 год очень много успешных молодых людей в мире, понимающих, что я "хочу" и уже осуществивших свое "Хочу!"

Прочитав ваше сообщение, у меня создалось впечатление, что вы успешный лентяй и вам от этого комфортно)
Спите спокойно, девушки нет и не было, а вам она нужна, ведь это же ответственность? Жизнь у вас тяжелая..., а у кого она не тяжелая? Привычки только плохие вырабатываются... А привычки мы сами вырабатываем и хорошие, и плохие. Все зависит от нас самих, от того чего я хочу, а вы ничего не хотите, кроме, на мой взгляд, поспать и подумать, почему у меня нет награды за такую жизнь и не найдя ответа, дальше продолжаете жить по своему замкнутому кругу)

Надоело так жить? Тогда нужно поднять себя с дивана и действовать!
Чтобы изменить свою жизнь - нужно ее менять!
Как?
Начать бегать по утрам или вечером! Да, да - это первый шаг к волемому усилию и заставить себя бегать не 1-2 дня, а постоянно, возможно и с девушкой спортивной познакомитесь, которая бегает постоянно.

Понять "что я хочу"! Потом искать решение, как этого достичь.
Знаете, что в интернете очень много полезной практичной информации?
Поищите тренинг по психологи успеха, осуществлению мечты/цели. Поучитесь!
Возьмите ответственность за свою жизнь! Пора уже!

Кто же или что же так заразил вас аппатией к жизни? Пересмотрите круг своих друзей. У вас толковые друзья?
Изучите себя: какие у вас таланты, умения, способности и развивайте их.

Знайте, что привычки усваиваются от 21 до 40 дней. Поэтому старайтесь не жаловаться на жизнь и родителей, а присмотритесь к своим потребностям и вырабатывайте у себя нужные привычки.
Хочешь нравиться девушкам - стань спортивным, интересным собеседником, знающим что я хочу и как достичь этого.
А если этого не хочется, тогда зачем что-то менять?

В конце концов, найдите психолога по личностному росту и разберитесь в себе!
P.S. К сожалению, сегодня в мире модна "депрессия", но часто это не так и обычную лень путают с депрессией. Разберитесь со специалистом, что у вас, если вам не под силу.

Відредаговано автором 29-01-2024 12:24:16

Юно, добрый день!
Ты слишком юн, поэтому тебе еще все в жизни кажется сложным и трудным на сегодня.
Сегодня, с высоты твоего возраста, тебе еще сложно понять как и что тебе делать. Так происходит у многих в 16 лет.
А ты задумывался, почему больших успехов достигает меньшинство людей? При чем у многих набор тех же возможностей?

Ты обратился за помощью, так прислушайся к советам и начни изменять свою жизнь в нужном направлении.
Тебе необходимо (!) изучать реальную жизнь, чтобы понять, как в ней реализовать себя и свои способности.
А для этого нужно учиться, повышать знания и изучать ту специальность, которая тебе нравится.
Сегодня огромное количество курсов, учебных коледжей и ВУЗОв по совершенствованию твоих навыков в графике и в др. IT-технологиях. Так дерзай науку, знания и учись у практиков, как эти знания и свои способности применить в реальном мире.
Оказывтся, что ты сам понимаешь, что у тебя мало знаний: "с моими умениями меня никуда не возьмут", "В диджитал я работал совсем немного..."
Ты признаешься в своей слабости? Так сделай же вывод!
Стремись учиться, как большинство это делает. Учиться нужно, чтобы стать специалистом любого дела и реализовать себя.
Хныкать многие умеют, а добиваются успеха не многие. Почему?
Мышление другое: не желаю ныть, хочу быть успешным!
Меняй мышление, изучай потребности реального мира и Действуй!
Успехов!
P.S. Понимай правильно: за пару дней или пару недель ты не станешь "умным " и не поймешь реальную жизнь. Поэтому вему свое время: время учебы - время взросления и познания окружающего мира - время реализации своих умений. Наберись терпения, учись и будь активным человеком. Народная мудрость гласит: "Время сеять и время собирать урожай". У тебя сейчас время постигать учебу и сеять свои знания в реальный мир. Дерзай!

Відредаговано автором 29-01-2024 11:41:53

Твой ответ не убедителен!
"У меня тогда был нож, но я его ношу чтобы отпугнуть противника. Если не получится, то я и так не буду его принимать, так как я знаю какие последствия будут для меня и для него."

Реальность жизни такова:
НЕ носи с собой пистолет (если закон запрещает!) иначе он когда-то выстрелит!
Так точно и с ножем.
Удивляет твое отношение к драке, к хулиганам. Ты буквально живешь этой проблемой)
Что бы тебе не говорили или не объясняли психологи, ты настаиваешь на своем видении. Тогда зачем ты обращался к психологам?
Перечитай наши ответы и возьми их на вооружение.
Чтобы изменить что-то, нужно понять, что нужно изменить.
Подумай, что нужно изменить, чтобы хулиганы тебя не цепляли и не вызывали агрессию или раздражение.
Как правило, изменить нужно отношение к кому-то или к чему-то.

Кто твои друзья? Кто ваш лидер? Они тоже имеют на тебя влияние. А вот какое - это тоже вопрос?
Еще раз перечитай ответы психологов и порассуждай над ними.