Емоційно віддалилися з чоловіком. А тут ще й свекруха...

Доброго дня.

Він каже: дуже втомлюється на роботі. Приходить, їсть і лягає спати. Я, як завжди, готую шикарну вечерю, стараюся, але це вже ніби, як так і треба.

- тут і далі, досить чітко відчувається, шо Ви вкладаєте багато моральних та фізичних ресурсів в стосунки з чоловіком, і це дуже важливо, вміти вкладати щось у свої стосунки. Але чи відчуваєте Ви відповідну віддачу? І який вклад хотіли б від чоловіка? Чи співмірно Ви вкладаєте в стосунки, в першу чергу, емоційно?
ЯКщо існує дисонанс в цьому аспекті, то і дискомфорт може відчуватись сильніше і дистанція збільшуватись.
Особливо. якщо на вклад одного партнера, іншим не може віддати стільки ж, через власні причини.

що він розповів ПЕРШІЙ мамі, що їхню службу можуть мобілізувати! А мені сказав лиш сьогодні, і то мимоволі.

- а про що для Вас це? Чи думали запитати у чоловіка прямо, чому не міг чи не хотів подилитись із Вами спочатку?

адже це мама, а я себе накручую та проявляю ревність?

- а до чого в даному випадку Ви ревнуєте? Ви вказали, що відчуття дистанції з чоловіком останні два тижні, чи було це відчуття ревновів у Вас раніше?

Втомилася постійно бути ініціатором усього, що нас зближує

- це не погано ініціювати близкість, хотіти чогось і створювати умови. Але дійсно, а куди ще окрім стосунків з чоловіком, Ви вкладаєте стільки сил, ресурсів? Чи займаєтесь чимось для себе? Скільки часу проводите окремо? Чи може бути так, що нестача уваги від чоловіка така велика, тому що інші сфери життя також зараз не можуть приносити Вам задоволення?

Вітаю, Анастасія!
Пишу і звертаюсь до вас без засудження.
Перечитала ваше повідомлення і мені здалось, що найбільш за все ви розчиняєтесь у приготуванні шикарної вечері для чоловіка. Ви акцентуєте увагу саме на шикарній вечері. Таке враження, що ви засвоїла установу, що любов до чоловіка проходить тільки через шлунок.
Анастасія, ви пропустили дуже головне слово у спілкуванні чоловіка з мамою. Вас це слово не здивувало, не насторожило, не визвало жіночих почуттів, бо ви переймались в цей час ревнощами до мами.
Так і буває, коли не відчуваєш чоловіка емоційно (!)

І це слово - "мобілізація".
Анастасія, чоловіки створені з такого ж тіста, як і жінки. Чоловіки теж можуть страждати. Вони теж відчувають сум, тривогу, страх, відчай, розумієте, але стараються стримати ці емоції, щоб не показатись слабким чи боягузом.
То ж скоріше за все, ваш чоловік переживає тривогу за мобілізацію, але може соромився говорити про це з вами, а може ви не питали про це. А чи була у вас з ним розмова про мобілізацію? Яке ваше ставлення, розуміння про наслідки мобілізації?
Мені з вашого повідомлення здалося (бо ви ні слова про це), що ви не запитували чоловіка про його сум та вели себе, як у звичайному режимі: гарна вечеря та очікування сексу. Чоловік не розмовляв після роботи і ви його не чіпали. Може в середені себе ви відчували його тривогу, але не говорили про це і ось такий вийшов результат: чоловік поділився своїми думками з мамою.

Анастасія, Любов - це в першу чергу розуміння один одного, емоційне відчуття один одного, єдність в переживаннях, в страхах, єдність в радості та в горі, єдність в баченні свого майбутнього і т.п.
То ж надалі знайте: страхи, тривогу, опасіння за когось чи за щось треба витягувати на світло хоч з себе, хоч з чоловіка. Це означає, що про це потрібно говорити спокійно і з повагою один до одного. Страхи, тривога, сум, відчай люблять жити в темряві душі і руйнуть людину. Тому потрібно «включити світло» в середені людини, потрібно говорити про страхи, сум і тоді вони руйнуються, тому що при розмові їх витягують з середини людини на світло.
Зараз в такий тяжкий час в нашій державі потрібні більш за все співчуття та психологічна підтримка один одного.

Впевнена, що ви справитесь разом з чоловіком зі своїми переживаннями. Щасти вам.

Відредаговано автором 05-06-2024 12:46:39

Доброго дня!

Смотрите в целом доверительные отношения между матерью и сыном это нормально.
Но выходит так что доверительных отношений у вас с мужем нет...

А сколько вы с ним в браке?
Возможно у вас семейный кризис - каждые 5 лет пары проходят такой кризис.
Были ли доверительные отношения у вас с мужем раньше?
Могли ли вы с ним беседовать на разные темы?
Делиться чемто сокровенным или личным? А он с вами?
Или это только сейчас началось - его охлаждение и отстраненность в вашу сторону?

А какая его мать по характеру - можете описать?
Он явно ставит мать на первое место по доверию и близости.
Вас видимо на второе... что вас и ранит и расстраивает...
Потому и ревность у вас возникает и злость.
Потому что в браке люди - это одна команда - должна быть близость единение и доверие.
А родители друзья - уже на втором месте должны быть.
У вас же все поменялось местами.

Чем вы занимаетесь кроме - бытовых дел?
Кем работаете? Есть ли у вас увлечения еще?
Вкусно готовить это очень хорошо - и для многих мужчин это очень важно.
Но у человека есть и другие потребности и приоритеты - душевная, духовная, интеллектуальная сторона - эмоциональная чуткая и т д.

Я заметила - что вы даже тут в тексте реагируете - очень остро бурно... эмоционально.
Что понятно у вас сильные эмоции и неудавлетворение.
Но свойственно ли вам сразу ярко и эмоционально реагировать в принципе на ситуации?
Может ваш муж знает - что вы эмоционально реагируете и поэтому и не знал как вам сказать про мобилизацию... тема то тревожная для всех...

Вам лучше всего - обратиться к семейному психологу - вместе с мужем и проработать темы доверия к друг другу.

Відредаговано автором 05-06-2024 12:49:51

Как давно вы вместе с мужем?
Какие отношения были до этих последних 2-3х недель?
Вы спрашиваете, возможно с мамой у мужа более близкие отношения. Но тут знаете только вы, ведь вы наблюдаете за тем, как он с ней взаимодействует.
Как вы сами видите их отношения?
Сейчас, в целом, обстановка и настроения очень тревожные, пугающие. Особенно для мужчин. И многим тяжело с этим справиться. А поскольку у нас в обществе требования, чтобы мужчины были сильными, не распускали нюни и держались, ведь "ты мужик", то попробуй научиться в таком обществе делиться переживаниями, показать свой страх. А его очень много сейчас. И это нормально.
Поэтому важно это принимать, мягко и спокойно спрашивая, делясь своими переживаниями. Думаю и муж сможет потихоньку это делать.

Интересно, почему вы дважды упоминаете про шикарный ужин? Почему вы считаете, что именно он должен быть причиной того, что муж будет хотеть домой возвращаться?

По поводу того, что вы инициатор. Тут важно разобраться более детально. Потому что у каждого качества есть и обратная сторона. И важно разбираться тут комплексно, как строятся ваши отношения, за какие качества вы выбрали мужа, что ценного в отношениях?

В целом, чтобы разобраться в том, какие у вас отношения и что с вами происходит в них, хорошо бы обратиться индивидуально на консультацию.

Доброго дня, Настю!

Мабуть, мені цього зараз не вистачає у відносинах із ним(((

Щоби Вам допомогти, хочу привернути Вашу увагу саме до цього моменту. Під час розмови чоловіка з його мамою щось дуже важливе і вразливе для Вашого нинішнього стану Ви вловили. Що це насправді? Чого саме Вам, окрім сексу, не вистачає? Якщо зможете, дайте, будь ласка, розгонуту відповідь.

Наступне уточнююче запитання може здаватись провокативним, але воно має спрямувати Ваші думки у бік ясного бачення і усвідомлення реальності стосунків. Як Ви вважаєте, шикарна і смачна їжа, регулярний секс - це все, що сприяє гармонійним відносинам? Наскільки Ви відкриті і чутливі як людина і дружина?
Наскільки добре і глибоко знаєте характер чоловіка, його особливості?

Може, я розчинилася в своєму партнерові??

Так може здаватись. Але натомість виповзає і стає помітним трохи інше - брак способів виражати свою любов. Певні обмеження щодо наповнення стосунків різноманітним дорогоцінним змістом.

Отже, виходить, є над чим замислитись і з чим працювати.
А щодо розвитку відносин, то йому сприяє ДІАЛОГ, відкритий обмін думками і почуттями взаємно люблячих партнерів.

А вы знаете, что мужа расслабляет и что ему важно в отношениях?
Секс и еда это может быть то, что важно вам, но не ему

Відредаговано автором 05-06-2024 18:22:10

Добрий день.

Може, я розчинилася в своєму партнерові??

А у вас є те, що ви робите для себе?

Ви говорите з чоловіком про це віддалення?

І вся моя віддушина, коли чоловік приїздить з роботи.

Іноді буває дуже важко бути комусь постійною віддушиною?
Можливо, справді,на фітнес,до подруг на каву?

Що вловила у їхній розмові? Відкритість, ніжність, щирість...

Ось воно - те важливе, брак чого Ви ТАК гостро відчули.
Але ж для відкритості, ніжності, щирості мають бути і підстави і передумови. Спробуйте уявити, якими вони мають бути у Вашому випадку?
Є там щось схоже на бажання і уміння чути рухи душі? Бажання ділитись без побоювання бути непочутим? Уміння спокійно сприймати відмінності партнера у поглядах і потребах?..
Ви з ним колись хоч раз розмовляли про те, що у кожного в глибині особистості?