Допоможіть розібратися з почуттями і розумінням ситуації

Доброго вечора.
Допоможіть, будь ласка, розібратися в ситуації.
Зараз я відчуваю надмірне фізичне і психоемоційне навантаження, з яким ледве справляюся, і здається що от-от не витримаю.
Через матеріальні труднощі переїхали з чоловіком та дітьми жити до свекрухи. Зараз у нас дуже важкий, незручний, виснажливий для мене побут, крім того регулярні сварки зі свекрухою. Складається ситуація, в якій відчуваю безнадію.
Чоловік мене не розуміє та не заступається за мене.
Я хочу зрозуміти, як знайти в собі сили, щоб змінити ситуацію.

Я постійно відчуваю настороженість і напругу щодо поведінки свекрухи, наче очікую скривдження. Приклад конфліктної ситуації, яка недавно виникла: я поверталася з дитиною зі школи додому. На подвір'ї свекруха стала та повністю перегородила прохід, і жартівливо випитує дитину що в пакеті, не пропускаючи пройти. Мені стало некомфортно і неприємно. Я сказала пропустіть будь ласка. Як результат свекруха почала на мене кричати, за що я так неприязно до неї ставлюся, як так можна, і тд. На що я пояснюю, стараюся спокійно говорити хоча і важко але намагаюся проявити повагу, пояснюю що мені було некомфортно тому я просто попросила пропустити. На це вона говорить що я могла б і промовчати, і тд... Багато таких ситуацій, в яких, якщо коротко вона вимагає щоб терпіли те що вона вважає нормальним, не важливо чи мені це прийнятно.
В цілому я не бажаю зближуватися зі свекрухою, тому що багато разів її поведінка, ставлення мене ранили, проте я не роблю ніякої зумисної шкоди, намагаюся розуміти її потреби і враховувати в міру можливості, проявляти тактовність. Я не проти домовлятися, виконати прохання по можливості , проте не бачу діалогу з її боку, лише нав'язування того як треба і як має бути. Розумію що це швидше за все не зміниться.

Коли говорю з чоловіком про те що в цій ситуації, в сукупності всіх труднощів мені нестерпно, він мене не розуміє. Щодо поведінки його мами не бачить проблеми. Щодо важкого для мене побуту на словах співчуває та на справі наразі ситуація не змінюється. Каже що має намір залишитися тут жити і з часом покращувати умови.

Є моменти які турбують. Поки на мені важкий побут, піклування про дітей, психологічне навантаження через конфлікти зі свекрухою, чоловік не бере на себе зобов'язання вести зі мною діалог і дбати про покращення умов для мене і дітей, а наприклад купує собі хороший автомобіль. І я відчуваю заздрість та насправедливість, бо він має змогу зробити таку покупку замість дбати про сім'ю вцілому.