Live:
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 1 hour тому: «Доброго вечора.Мені хочеться трохи краще зрозуміти, що саме зараз відбувається. Що з усього, для вас найважче, сам контакт із людьми, необхідність вийти з кімнати, страх оцінки чи»
Нора Маркман
Нора Маркман 2 hours тому: «Вітаю! Постійна тривога справді дуже виснажує. Ви кажете про страх контакту з новими сусідами - чи могли б ви уточнити чого саме ви боїтеся в спілкуванні з ними? Чи сама їх поведін»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 7 hours тому: «Доброго дня. Якщо накласти те що Ви описали у доповнені про своє дитинство на актуальні відносини, можливо стає зрозуміло, чому ви так реагуєте. Несвідомо можливо Ви сприймаєте які»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Елена Age: 23

Я очень запуталась в своих отношениях. Выходить ли за него замуж?

Здравствуйте!
Ситуация у меня такая - 2, 5 года назад я познакомилась с парнем и влюбилась в него. Мы начали встречаться, сейчас уже год как живем вместе. Он младше меня на 2 года. Он еще студент, а я закончила вуз, работаю. Так уж получилось, что у меня не было до него серьезных отношений с мужчинами и даже секса. То есть он был моим первым во всех отношениях. До него я была долго одинока - не могла найти себе парня, никто на меня ни обращал внимания. Хотя я не страшила - могу понравиться и обаять мужчину, если захочу, но так уж получалось, что вокруг меня практически не было мужчин.
Сама по себе я не хотела мимолетных отношений, меня не привлекали никогда "полуотношения", то есть либо мы с парнем любим друг друга со всеми вытекающими, либо никак (надеюсь, понятно описала).
Когда появился он, он дал мне почти все, что я хотела - много заботы, нежности, никогда не давал поводов для ревности и т.д. Есть конечно в нем и минусы. Сейчас мы планируем свадьбу. А я понимаю, что у меня опыта с другими мужчинами не было... Мне даже не с чем сравнить. Изменить не смогу - совесть загрызет. Уйти от него не смогу - люблю. Но живу с постоянными мыслями, что не нагулялась еще. Я еще слишком молода - а я сижу дома, готовлю, убираю, вот так получается пройдет моя молодость и моя жизнь. Мне абсолютно не в тягость, но когда я вижу, как мои подруги ходят по клубам, начинают встречаться с новыми парнями, гуляют с ними. я понимаю. что у меня такого никогда не было и не будет.
Это настолько ужасно понимать, что любой твой шаг принесет тебе только боль и будет неверным.
Был такой момент, когда мы чуть не расстались, я чтобы успокоить себя думала - ну ничего, расстанемся - буду искать другого....только он должен быть похожим на него (настолько хорошо он мне подходит, настолько мне с ним комфортно). А потом подумала - а зачем мне похожий, если есть ОН! И мы помирились. Не могу без него - правда люблю.
Но с другой стороны - быть с ним и думать о тех мужчинах, которых у меня не было, но которые могли бы быть...
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?