Live:
Наталия Горская
Наталия Горская 4 hours тому: «Погоджуюсь з колегами щодо створення в першу чергу безпечних умов. Щодо страху- дійсно, в небезпеці неможливо його уникнути, адже це еволюційний біологічний механізм, який з»
Наталия Горская
Наталия Горская 4 hours тому: «Судя по описанному Вами можно предположить, что речь скорее идёт НЕ о том, что притягивает смерть, а о том , что ИМЕННО ТАК жить чувствуется невозможным. И это правда очень бол»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 6 hours тому: «Вітаю ! Мені здається важливим зараз трохи змінити фокус. Ви описуєте не просто соціальну тривогу чи труднощі адаптації до гуртожитку. Схоже, що на вас одночасно навалилося кілька»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: анна Age: 23

ненавижу семью мужа

со времени встречания с мужем отношения с его родителями не складывались. как-то ссор никогда и не было,но и теплых чувств друг к другу мы не испытываем. Они меня, наверное, считают ленивой невесткой.родители мужа из небольшого города,у них частный дом,огород.в их понимании работает тот, кто работает на огроде - все остальные фигней страдают.все надо делать на показ для соседей и родственников.У меня на такие вещи кардинально противоположные взгляды.когда встречались и я приезжала к тогда еще парню в гости мама и бабушка со мной толком не общались. Ходили с кислыми минами по дому.На свадьбе с моими родителями не поладилии как теперь мои не стараются поддерживать отношение - никакой взаимности.Со мной его мама пока жили у них пыталась что-то наладить, но близкими в плане общение мы так и не стали.Ну неочем мне с ней говорить,прям первый раз такое.За год семейной жизни ни разу не позвонит,не спросит как у нас дела. В гости зову - не едет.Муж как-то проронил в разговоре, что могу даже и не стараться, все-равно его родители невестку любить не будут.А я вот уже думаю, надо ли оно мне. Мы оних никогда не разговариваем, ездим очень редко. Но когда надо мужу туда поехать что-то помочь у меня прям волна негодования накатывает.Устраиваю скандалы и ссоры. Сама понимаю, что не права, что он должен поехать помочь. Но из-за отношеня с родителями не могу успокоиться. Меня все что касается их злит и раздражает. Люба мелочь.Как бороться с этим чувством? Пытаться самой прявлять к ним инициативу или же вообще игнорировать? Какими должны быть отношения со свекровью? Всегда мечтала о хорошей свекрови, с которой можно поговорить по душам, посоветоваться. А он как ни поедет к ним, так вечно потом ссоимся, то на меня наговорят, то на моих родителей. То им одно не так, то другое. А я ка слышу этот бред, так сама срываюсь и говорю много лишнего. Не могу со своей ненавистью справиться.. Помогите, как построить отношения в такой ситуации?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?