Live:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 4 hours тому: «Почему Вы боитесь идти в колледж, был неприятный опыт в школе? Но Ваш страх абсолютно нормальный и естественный. Даже звучит пугающе: «впервые», «новая группа», «колледж». Вы по»
question author 6 hours тому: «Реакція на відповідь № 391804 для Ирина Константиновна Зубиашвили Щиро дякую Вам за цю відповідь! Сьогодні зіштовхувалася з порадою про лист і ду»
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 6 hours тому: «Вітаю! Це дійсно непроста, але дуже життєва та емоційно виснажлива ситуація. Чудово, що ви працюєте з психологинею та усвідомлюєте головне: ви не бачите з ним спільного майбутнього»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Yasemina Age: 21

Одиночество

Здравствуйте!
Моя проблема - <a href="/interview.php?id=49">одиночество</a>. Четыре года назад я переехала в большой город учиться, все школьные и друзья детства постепенно меня забыли, молодого человека у меня нет.
Я экстраверт, очень люблю общаться с людьми, ужасно завидую людям, у которых много друзей и вокруг которых большие компании. И я не понимаю - почему я не могу так? Я не замкнутый человек, более того, я много путешествую, я жила не по нескольку месяцев в разных странах, выучила два языка, увлекаюсь танцами, даже преподавала танцы, и у меня огромное количество знакомых по всему миру. Но большинству из них на меня наплевать, общаемся мы только через Интернет, и хоть многие пишут вроде "я так соскучилась по тебе, хотелось бы увидеться", я понимаю, что с моим отсутствием у этих людей в жизни ничего не поменяется - завтра забудут и пойдут дальше. Вот и в мой день рождения - мне даже никто не позвонил, а поздравили только в социальных сетях, и то, думается, потому что там приходят оповещения о днях рождения виртуальных "друзей".
Все говорят: "Студенческие годы - лучшая пора жизни". С тех пор, как я переехала из своего города в другой, ничего хорошего здесь со мной не случалось...Я работала в нескольких студиях танца, в ночных клубах, и нигде не нашла друзей...Я никогда не становилась частью коллектива; так, чтобы проводить время как-то еще с коллегами, помимо работы. Да и работала я, по сути, больше из-за общения с людьми, чем из-за денег - хоть придешь туда, поговоришь, развеешься.
Что же со мной не так?? Почему я не могу себе завести друзей? Неужели я такая скучная, что ни в одном коллективе я не нашла людей, заинтересованных в общении со мной?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?