Live:
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі 1 second тому: «Не знаючи Вас, історії Вашого життя, важко дати якісь рекомендації. Стан, коли «нічого не хочеться», немає сил та енергії, часто пов'язаний з емоційним виснаженням, вигорянням чи »
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі 15 minutes тому: «Все, що Ви описали, не означає, що з Вами щось не так. Просто всі люди різні, у Вас є індивідуальні особливості. Давайте розберемося. Головна Ваша особливість полягає в тому, щ»
Вікторія Носенко
Вікторія Носенко 1 hour тому: «Вітаю Вас. З того, що Ви описуєте, справді можна припустити наявність рис аутистичного спектра. Про це свідчить, те що ви описали про себе: сенсорна чутливість, потреба в незміннос»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Людмила Age: 33

Не вижу смысла жизни и своего будущего.

Такое ощущение, что я разочаровалась в людях в любви. Вообще разочаровалась в жизни. Я как будто не вижу в ней смысла. Не вижу смысла именно для себя. Мне жаловать по большому счёту не на что. Материально обеспесчена, есть муж, трое детей. С мужем есть разногласия, по его мнению они пустяковые, а у меня зависит от настроения. Чаще настроение плохое, с утра уже выползает недовольство. Недовольсво собой, детьми, постоянным бардаком и не желанием взять себя в руки. А всё потому что я не вижу в этои никаких плюслв для себя. Меня не хвалят мною не гордяться. Да и не факт что от этого мне вдруг станет всё это нужно. Мне всё перестало быть интересно, уделять время детям, их учёбе, дому, мужу, не говоря уже о себе. Позитивный настрой тоже помогает не надолго. Раздражает, что всё что я не делаю, начинаю и бросаю, не могу делать на регулярной основе. Дом запущен, дети сами по себе. Я часами просиживаю в интернете, в поисках чудо-средства от безразличия к своей жизни и к жизни дорогих мне людей. У мужа сейчас серьёзные проблемы со здоровьем, а меня это даже не беспокоит. Хотя раньше я бы уже вся испереживалась бы и места себе не нашла. На этой почве есть чувство вины, но оно настолько незначительное, что меня это начинает пугать. Как будто я полностью отреклась от чувств и от мира. Вернее мир вокруг меня, но меня в нём нет. Пустота,уныние, апатия. Если я уставшая или не выспалась - раздражение, агрессия, кричу на детей, причём часто опомнившись понимаю, что не было там причины такой уж сербёзной, в конце концов это дети. Помогите разобраться.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.