Live:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 3 hours тому: «Доброго дня! Колеги висловили вже достатню кількість раціональних зауважень та гарних порад. Тому, щоб не повторюватися, я хочу запропонувати Вам спробувати подивитися на ситуацію»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 9 hours тому: «Вітаю ! Ви зараз опинилися не просто в конфлікті через побут. Схоже, Ви зіткнулися з дуже важливим питанням: якою Ви хочете бачити свою сім’ю і чи збігається Ваше бачення з баченн»
question author 9 hours тому: «цитата: «? Тобто, чи можете ви розраховувати на розуміння і емпатію, коли кажете "у мене немає сил. наче і ти втомився. Давай замовимо піцу, чи поїмо бутерброди?". "як бачиш ми не »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Ольга Age: 26

уйти нельзя остаться

Решила обратиться к Вам со своей проблемой, которая изрядно мешает мне хотя бы существовать, не то чтобы жить. Ситуация возможно и банальная, но очень болезненная.
Немного обо мне. Мне 26 лет. Замужем три года, вместе 6 лет. Работаю, финансово не завишу от мужа. Живем в моем доме. Муж, как говорят подруги, "обзавидуешься". Я очень много работаю, так он всегда дома помогает, старается изредка даже что-то готовить. Заботливый? Наверное. Спокойный, уравновешенный, через чур педантичный, добрый. И жили себе не тужили, как два старичка друг возле друга... Потому что нет у нас ссор никаких, и слава Богу, но и живем как родственники. Не мешаем друг другу, у каждого свои дела. Ни секса, ни чего либо другого.
Но в один прекрасный или ужасный день я (рассудительная, твердая, холодная) влюбляюсь по уши. Этот мужчина безумно меня любит, очень страдает при этом. Уже год как мой мир сомкнулся в одном человеке. Так и встречались тайно. Пока Он не начал ломаться от этой жизненной ситуации, я пожалела Его...решила не мучать больше и ушла. Хватило нас на одну-две недели и все заново. И каждый раз, принимая решение расстаться, не получается ничего совсем... Я Его действительно полюбила. Особенно ярко это ощутила, когда Он сказал, что больше так не может продолжаться и стал отдаляться от меня. Полгода назад Он попросил меня принять решение: либо я с ним либо с мужем. Он не может быть на втором плане... Хочет семью, деток. Полгода прошло, а я так и кручусь на месте.
Извелась на нервной почве жутко, стараюсь взяться за здоровье. анализы нехорошие, изрядно похудела.
Всем улыбаюсь, никто ничего не видит, но внутри больше нет сил. И становится страшно.
Не заслужил мой муж такого отношения к себе, жить со снежной королевой. А во всем виновата. И должна за это платить. Уйти от мужа? Как ему в глаза при этом посмотреть? Он не виноват. Да, не эмоционален он, не пылкий, я с ним подруга, родственница, сестра, но не женщина. Не чувствую себя желанной, любимой. Никаких эмоций. Как отказаться от Любимого? Как заставить себя? Как встать с колен и продолжить жить?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?