Live:
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 37 minutes тому: «Добрий день. У Вашій ситуації важливо розділити дві різні речі: вдячність дитини батькам і право дитини на власні почуття. У 4 роки дитина ще не здатна повною мірою усвідомлюват»
Оксана Юрьевна Селезнева
Оксана Юрьевна Селезнева 1 hour тому: ««Дякую вам за таку відповідь,але не зовсім погоджуюсь з тим що ви написали.» Так, я можу помилятися в чомусь, а ви можете зі мною не погоджуватись. Але, чим більше ви коментуєте, »
question author 2 hours тому: «Реакція на відповідь № 391969 для Володимир Анатолійович Тарасенко Так , погоджуюся з вами що треба буде зробити вибір. Дуже дякую за ваші по»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Moon4 Age: 21

Одиночество

Здравствуйте. С детства я обучалась на дому по инвалидности (бронхиальная астма). Иногда «домашних» детей собирали в школе на олимпиадах, праздниках. Я от природы не общительная, а в нашей школе учились дети в основном с ограниченными возможностями (инвалиды), как понимаете общение довольно проблематично. В 11 классе меня сняли с ивалидности. Я поступила в университет, с надеждами что наконец смогу наладить контакты с людьми, но нет. Я закончила школу с серебром на ЕГЭ получила большие баллы, но не по профильным предеметам. И все увидев мой рейтинг решили что я очень умная, с первых же дней в группе начали просить списывать, решать задачи, не узнав меня лучше, говорили, что я «умная», все знаю. но это не так, я не могла им помочь, но они долгое время оставались при своем мнении просили списывать, я давала. Для меня это был стресс (кто эти люди и что они хотят). Потом слухи поползли по универу, ко мне стали ходить из других групп.Я отказывала, на меня обижались. И так подолжалось до первой сессии, которую я сдала на 3, когда все об этом узнали сказали: но если она сдала на 3, то мы как же будем сдавать. Остальные экзамены я тоже сдавала на 4 и 3, появились более сложные предметы, я тоже стала брать списывать по ним, после этого люди охладели ко мне, я как будто стала не нужна. Уже 4 года прошло а я так друзей и не нашла. Я с каждым годом все больше и больше чувстыую одиночество. Как мне теперь быть, почему никто не хочет понять какой я человек, принять меня такой какая я есть, неужели я так и буду одна. Помимо этого я очень стеснительная. хотя и симпатичная, когда попадаю в неодинарную ситуацию теряюсь и могу забыть важные вещи. Сама на себя не похожа. Подскажите.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.