Я нетовариський і замкнутий

Здравствуйте, я хочу написати про те, що непокоїть мене більше року. і так,я студент учусь на 2-му курсі.У школі десь класа до 9 я наче ж був таким як і всі інші діти, більш-менш нормально спілувався з більшістю хлопців у школі(хоча до 9 класу мене часто ображали деякі, слабаком я був корче)у8-9 класах я почав активно займатися спортом і це прекратилося. Так от у 9 класі після нового року у нашу школу перейшла одна дівчина(у 8 клас),яка мені дуже сподобалася(вперше щось настільки сильне відчував).Але я помітив, що я боюсь до неї підійти,заговорити(у менших класах хоч трохи якось получалось звернути увагу дівчат-але дуже рідко і ненадовго).Тій дівчині подобався інший, ну я так і не сказав їй ні слова. Коли я перйшов у 11 клас вона пішла зі школи після 9-го класу і я її забув.У мене ніколи не було справжніх друзів.Якраз з класу 9-го я зрозумів, що мені важко наладити контакт і взагалі спілкуватися з людьми.Ну як сказать основна проблема,що у більшості вмпадків коли наприклад хтось балакає мені немає що сказати ну от просто немає це стосувалося і спілування із хлопцями так тим більше з дівчатами я практично не балакав.Далі поступи в університет і у групі 13 студентів з них 3 хлопця включаючи мене. З одним з одногрупників я рідко трохи розмовляю(і з деякими хлопцями з інших груп-рідко дуже) а з дівчатами практично зовсім не балакаю тільки \"привіт-пока\", раніше мені було дуже \"некомфортно\" у присутності 10 дівчат і я був дуже скованим.Зараз трохи звик до цього, але всеодно так і не балакаю з одногрупницями. Весною на 1 курсі мені дуже сподобалась дівчина з іншої групи, та шо там сподобалась-влюбився короче. здавалося що і я був їй принаймні симпатичний.Дуже боявся підійти і заговорити з нею але через 2-3 тижні всеж наважився. Трохи поговорив з нею, наступні 2 дні її не було в універі і я найшов іі у ВК, короче в неї є хлопець..Зараз я вже забув її. Так от до чого я це все пишу, після цього випадку у мене практично не лишилось бажання когось любити(навіть є думки, що можливо взагалі не женитимусь...), так і немає жодного друга, не можу підтримати розмову-от хочте вірте хочте ні напр коли хтось балакає(одногрупники чи просто інші студенти) я стою з нмми і мені просто немає що сказати...Я від цього дуже страждаю. .Я знаю що в мені багато інтроверта, але розумієте, інтроверту комфортно самому,а я хочу спілкування, легко спілкуватися, мати хоч декілька друзів (можливо нарешті й дівчину у майбутньому) бути як усі нормальні люди.