зберегти чи відпустити?

Доброго вечора, психологи! Допоможвть врятувати мою сім'ю чи просто відпустити чоловіка....ми одружені 3.4р, маємо донечку якій 2.7р, Дойшло вже до того, що на святий вечір вів зібрав своі речі і поіхав жити до своєі любимоі мамасі, без якоі він і кроку не може зробити самостійно....а в  лютому йому вже буде 30! Сварка через те, що взяв дитину і поіхав до своіх батьків на вечерю без мене, а  я дура ще і калача для свекрухи купила бо так заведено по традиціях. Одним словом, для його мами я погана невістка, нікудишня жінка і тим більше мама....я знаю, яким він хорошим, лагідним, люблячим і самостійним може бути, а зробився насупле им постійно, нервовим, при любій сварці з дому йде....я тоже не свята, маю недоліки як і всі, але він каже, що мій основний недолік це те як я ставлюсь до його мамаші і те що я недоброзичлива до інших людец, гаркаю постійно, незадоволена життям...я вже забулась коли бачила на його обличчі посмішку, коли ми разом гарно час проводили....і донечку він нби любить, але бувають моменти, що я і в цьому сумніваюсь. Я не знаю, як себе поводити дальше, відпускати його не хочу хоча розумію, що він не річ, яку я можу втримати, для мене головне сім'я і я б дуже хотіла іі зберегти.