Question by:
Felicidad
Age:
19
Чи нормально тривожитись? До якої міри це нормально?
Доброго дня!)
У мене така проблема.
Я вважаю себе досить благополучною і щасливою (гарні стосунки з близькими, хоч і бувають конфлікти; класні друзі; улюблена справа). Але за темпераментом я - меланхолік, і попри те, що все гаразд, у мене бувають періоди досить сильної тривожності.
Я помітила, що зазвичай, коли я зайнята чимось цікавим і багато працюю (перед сесією абощо), все окей. Частіше страхи і неприємне відчуття на душі бувають на канікулах. Я трошки іпохондрик, але не так, щоб дуже. І загалом часто роблю з мухи слона.
Мені здається, що я досить болісно реагую на стреси - наприклад, коли кілька тижнів тому у мене нахабно вкрали телефон у маршрутці, я піввечора плакала, і якби не підтримка рідних, було б просто нестерпно.
Часом мені здається, що я неадекватна(
Питання у тім, чи є це нормальними особливостями темпераменту, з якими я зможу впоратись сама, чи потрібна допомога психолога?
Загалом я можу з цим жити, я вже знаю з досвіду методи самодопомоги, коли емоції через край.
Але чи не буде це закриванням очей на проблему? Раптом це все йде до гіршого, і краще звертатись до спеціаліста одразу?
Дуже дякую наперед)
У мене така проблема.
Я вважаю себе досить благополучною і щасливою (гарні стосунки з близькими, хоч і бувають конфлікти; класні друзі; улюблена справа). Але за темпераментом я - меланхолік, і попри те, що все гаразд, у мене бувають періоди досить сильної тривожності.
Я помітила, що зазвичай, коли я зайнята чимось цікавим і багато працюю (перед сесією абощо), все окей. Частіше страхи і неприємне відчуття на душі бувають на канікулах. Я трошки іпохондрик, але не так, щоб дуже. І загалом часто роблю з мухи слона.
Мені здається, що я досить болісно реагую на стреси - наприклад, коли кілька тижнів тому у мене нахабно вкрали телефон у маршрутці, я піввечора плакала, і якби не підтримка рідних, було б просто нестерпно.
Часом мені здається, що я неадекватна(
Питання у тім, чи є це нормальними особливостями темпераменту, з якими я зможу впоратись сама, чи потрібна допомога психолога?
Загалом я можу з цим жити, я вже знаю з досвіду методи самодопомоги, коли емоції через край.
Але чи не буде це закриванням очей на проблему? Раптом це все йде до гіршого, і краще звертатись до спеціаліста одразу?
Дуже дякую наперед)
What are these ratings?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.
