Чи нормально тривожитись? До якої міри це нормально?
У мене така проблема.
Я вважаю себе досить благополучною і щасливою (гарні стосунки з близькими, хоч і бувають конфлікти; класні друзі; улюблена справа). Але за темпераментом я - меланхолік, і попри те, що все гаразд, у мене бувають періоди досить сильної тривожності.
Я помітила, що зазвичай, коли я зайнята чимось цікавим і багато працюю (перед сесією абощо), все окей. Частіше страхи і неприємне відчуття на душі бувають на канікулах. Я трошки іпохондрик, але не так, щоб дуже. І загалом часто роблю з мухи слона.
Мені здається, що я досить болісно реагую на стреси - наприклад, коли кілька тижнів тому у мене нахабно вкрали телефон у маршрутці, я піввечора плакала, і якби не підтримка рідних, було б просто нестерпно.
Часом мені здається, що я неадекватна(
Питання у тім, чи є це нормальними особливостями темпераменту, з якими я зможу впоратись сама, чи потрібна допомога психолога?
Загалом я можу з цим жити, я вже знаю з досвіду методи самодопомоги, коли емоції через край.
Але чи не буде це закриванням очей на проблему? Раптом це все йде до гіршого, і краще звертатись до спеціаліста одразу?
Дуже дякую наперед)
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.