Нема любові бо неможливо не любити

У мене така дивна особистісна колізія, яка викликає дискомфорт і заниження самооцінки. З одного боку я не відчував того, про що говорять/пишуть, що \"от вона/він моя друга половинка\" або гострої пристрасті чи навіть \"непереборного\" пожадання. Проте є певна кількість людей, яких я глибоко поважаю і готовий для допомоги їм на вчинки, які йдуть в розріз з моїми життевими принципами. Разом з тим в партнері я теж шукаю в першу чергу поваги і розуміння, а не бурхливих почуттів, бо жити у випадку вдалого розвитку відносин потім наступні років -дцять з людиною, а не памяттю про минулі почуття. Розясніть, будь ласка, чи подібна ситуація є якоюсь проблемою, чи це варіант норми. Бо причиною розриву близьких відносин з декількома останніми партнерами було те що \"я її не люблю\". Дякую.