Відствояти себе і втратити його чи утримати його і втратити себе

Доброго часу доби.
Отже, і я і мій партнер доволі розумні люди, скажімо, інтелект вище середнього, деталі не потрібні. У кожного з нас було доволі важке дитинство, в моєму випадку результатом стало зайва нервовість, загалом психіка лабільна. Небезпеки для суспільства я не складаю, але духовно страждаю доволі часто. Основні проблеми, які мене турбують це проблеми з довірою (мій єдиний друг це мій хлопець, решта, я вважаю - мене не розуміють або не зрозуміють; знаю, що про проблеми потрібно говорити, але це і є моя хвороба/слабість), з просьбами та ін. Довіряю тільки партнеру. В стосунках 1.5р. За цей час жии разом/часто переїздили/жили окремо. Зараз окремо,стосунки доволі живі, у нас багато спільних інтересів, гарно рзуміємось. Проблема: відсутність сексу. Бачу, що партнер уже не хоче мене ,як раніше, при питанні пропонує вдягатись більш спокусливо або... В той жечас партнер явно не комфорно почуває себе з тим, щоб я гарно вдягалась і \"на людях\", тобто так, щоб мене могли хотіти інші чоловіки. А я просто не вмію вдягатись вдома в вечірні чи спокусливі плаття. І як людина не середнім інтелектом я не хочу розуміти, чому я маю старатись, щоб чоловік мене хотів. Він як і я вдягається вдома просто, а з дому краще. Але я маю бути скромною всюди, а вдома продавати себе рідній людині. Я не почуваю себе гарною біля нього, я почуваю себе НЕ гарною. Коли я поправляюсь - в мене \" целюлітна попа\", коли я худну - в мене \"нема грудей\". Це усе так і є, але я себе перекроїти не можу, принаймні зараз, та я і не мушц робити це через когось. Я вже пережила період \" п\