Депресивний стан

Мені 27 років. Після народження дитини (9 місяців) стали проблеми з головою. В мене вічна апатія, я завжди в стані пригнічення і очікую якогось нещастя. Мені спочатку здавалося, що я маю скоро померти і коли ложила донечку спати, постійно плакала і прощалася з нею. Пропила мікстуру Павлова, ніби попустило. А тепер знову те саме. Якщо в мене невдача в торгівлі я впадаю в депресію. Мені постійно хочеться плакати і я плачу. Я роздратована, я на всіх кричу і не можу справитися з своїми емоціями, з чоловіком завжди в конфлікті, хоча я реально не розумію, як він мене витримує, я просто нестерпна. На людях я нормальна і ці думки мені здаються зовсім безглуздими і безпідставними. Але як тільки приходить ніч, хочеться "вити вовком". В мене немає думок про суїцид, я дуже люблю життя і хочу жити, але думки, що я колись помру мене пригнічують тепер. Хоча я здорова фізично, в мене все нормально.
Це після родова депресія? В юності також мала такі депресивні стани (нещасна любов, переживання шкільних невдач, але таке у багатьох буває).
А тут... Я не знаю, як мені з цим справитися і як вийти з цього стану. Часом мені зовсім нормально і наче нічого і не було, а часом як сьогодні...
Я вже 4 місяці не сплю повноцінно, дитина постійно просинається. Нині вона спить і в мене є час лягти і спати, але я сижу і плачу... Мене просто це все вбиває. Я не хоу ділитися з домашніми, щоб нікого не замсучувати і щоб ніхто за мене не переживав. Я дуже надіюся, що справлюся з усім сама, але самій часом не виходить... ПІдкажіть мені, що робити в такій ситуації? Як справитися з емоціями і тримати "голову" в порядку?