Live:
question author 2 hours тому: «Реакція на відповідь № 392139 для Віталій Вікторович Бондарчук Щиро дякую вам за відповідь і за увагу до мене.»
Виктория Владимировна Носенко
Виктория Владимировна Носенко 3 hours тому: «Вітаю. Тут справді багато всього наклалося: втрати, рання відповідальність, страх покинутості, складні стосунки й дуже багато дорослих рішень у 18 років. Це може бути частиною криз»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 4 hours тому: «Усі причини, які Ви перерахували, чому Ви вирішили не мати третьої дитини, обґрунтовані свідомо. Ніхто не може прийняти це рішення за Вас. Правильної відповіді немає Сядьте зі с»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Sofy Age: 26

Боязнь общественного мнения

Здравствуйте! Я понимаю, что так проблему не решишь, но хочется какой нибудь совет, поддержки.
Мне 26 лет. Последние 7 лет сижу дома, все из за боязни людей. Я сама не заметила как прошла моя жизнь. Сейчас у меня ужасная депрессия. Мне кажется, жизнь закончилась , молодость прошла я много чего упустила. Есть желание изменить свою жизнь, но я не могу. Я себя за это ненавижу. Я ни на что не способна.
Меня травили из за внешности. Закончив учиться поняла, что мне в одиночестве комфортно, никто меня не обзывает, никто не ржет. Но сейчас меня это тяготит. За эти 7 лет много чего было. Я пыталась измениться. Родители мне подарили собаку, чтобы хоть так я начала выходить из дома. Я гуляла с мамой, с собакой в темноте, чтоб меня никто не видел. Пряталась за столбы, когда шли люди. (При том, что внешность у меня была нормальная. Я лично не понимала, почему так происходит. мне нравится в себе все: волосы, губы, нос, глаза. Менять ничего не хотела и не хочу. можно только над недостатками поработать (синяки под глазами. из за них я плохо выгляжу, кажется) Я просто стала забитой.
Сейчас, я каждый вечер гуляю с собакой , но днем я не была на улице уже год. иногда я выбираюсь. но, мне нужно пару дней настраиваться , я реву перед каждым выходом . У меня панические атаки. Мне морально тяжело. Могу выйти с кем то. Если одна выйду я даже не подниму глаз, буду идти и смотреть себе под ноги. Сегодня родители поехали кататься на лыжах. звали меня , я очень хотела , но не смогла И так каждый раз. Лучше вообще не жить, чем жить так. Я порой думаю о самоубийстве. Только зря просуществовала 7 лет.
Многие говорят,что я очень изменилась. Раньше я была позитивной, у меня была куча друзей., но иногда были негативные высказывания типа : Сдохни! Уродина! Страшила! Это все копилось годами. Я впечатлительная и ранимая и в итоге я стала такой. раньше вынуждена была выходить из дома (учеба), а как закончила учиться засела дома. что с этим делать ?
В обществе других девушек ощущаю себя ущербной. так как замечаю, что на них смотрят больше. Из за этого хочется уйти домой. Я отказываюсь с ними гулять по этой причине. Мне говорят, что я красивая. Был даже парень, который мне сказал , что ему обидно за меня. Такая красотка и тухнет дома. Я сама понимаю, но ничего поделать не могу. бывает меня насильно вытаскивают, я по-плачу успокоюсь и понимаю, что ничего страшного нет. Но, один косой взгляд на меня я опять прячусь дома. как стать морально сильной ?как забить на людей ?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.