Як переконати чоловіка проводити більше часу з родиною.

Мій чоловік Микола-фермер.Він не бажає працювати все життя на ''ДЯДЮ'',тому вирішив зайнятися фермерством,яке приносить достатній дохід для нормального життя сім'ї і гідної пенсії.Він''працює як віл'',приходить додому о 12 год. ночі і встає о 6 год.І так завжди .Лише в неділю він може відпочити.Я ж цілими днями вдома з дітьми..Я не можу займатися своїм саморозвитком,бо діти,я не маю особистих грошей які б я могла витрачати на те що хочу,а не на те що треба.Я не відчуваю себе особистістю,бо я робот-няня,котра час від часу надає сексуальні послуги чоловікові.Я вже намагалася ходити гуляти сама,залишаючи дітей на нього,мотивуючи це тим що я втомлююсь бути вдома,.Але деж він мене просто так відпустить,він спочатку стріпає нерви тим щоя втікаю від нього,що мені з ним не цікаво,я розплачусь,ми погаркаємось,потім помиримося ,а потім він мене відпустить.І так майже кожну неділю.І скільки б ми не старались домовитися про справедливий розподіл часу на мій відпочинок приходить момент,коли все починається спочатку,так ніби заїзджана пластинка.Я так хочу відчути себе жінкою якій приділяють увагу,і заради якої роблять вчинки,а не просто приносять бабло додому.Я чоловіка з однієї сторони розумію, бо дійсно бачу як він важко працює,але з іншої пропоную виділяти іноді на відпочинок ще суботу,щоб один день він вилежувався,а другий приділяв мені чи сім'ї.Та він не хоче,деж він упустить таку можливість попрацювати.Ми за 8 років шлюбу ніде не відпочивали окрім 1-2 рази в рік на шашликах в лісі,або на весіллі,бо ж треба піти, бо образяться.Я йому кажу:''коли ми вже кудись виберемся,на море чи на дискотеку ,наприклад?''Нащо він мені каже:''Коли я зароблю на це гроші,щоб ні вкого непозичати''Я-То цей момент настане десь в 50 років,коли я вже нічого не схочу а може й не зможу.Він-то так і буде,я нічого не можу більше тобі запропонувати.Все і наша розмова закінчена.Іноді я тільки можу добавити,що так довго я ждати не буду,я хочу жити зараз,а не існувати.В мене іноді виникає бажання втекти з дому десь на тиждень хоча б,щоб всі зрозуміли що втратили і заскучали за мною і більше цінували.Тай взагалі я хочу так багато спробувати в цьому житті ,та діти не дають.Я дуже рано вийшла заміж і чоловік в Але я не жалкую про свій вибір,я дуже люблю свого чоловіка.Проте наш спосіб життя ,а мене перший з ким я будувала серйозні стосунки.особливо мій мене зовсім не задовільняє.