Депресія у матері

вернув увагу що у матері, їй 59 р. є депресія .. сьогодні зрозумів що серйозна із певним глибоким небажанням жити. Прошу уваги. Вона була сильна, добре виховала мене і сестру, завжди конфліктувала з батком - він мало приймав участі у сімейному житті, хоч жив разом, їй помагали її батьки. Зараз ми з сестрою уже кілька років живемо щасливо окремо в своїх сім'ях. Мама живе з батьком і своєю мамою за якою доглядає . Із причин, що я можу бачити: 1. Багато сил іде на догляд за бабою. 2 неорганізаційний її характер. 3. Затяжні (33 роки) конфлікти з батьком 4. Почуття у неї що все життя він їй не приносив радості, не помагав, ненадихав і т.д.... 5. Зміни в житті за останні 3 р.: пішла на пенсію, діти окремо - нема такої підтримки від дітей як раніше. 6. Був сильний конфлікт, кілька років тому зі мною, думаю вона почуває вину. 7. Привички баби, яка досі її повчає як підлітка, а її то дратує. 8. Загалом, (тобто не лише зараз) її херактер спильчивий, не вміє попустити у спорах, доказує усе до останнього. Коли хоче вирішити щось береться за все зразу і в в останній момент. 9. Мама ніби видихлась, не бачить цілі жити,. Її нічого не радує. Багато раз останнім часом говорить усім рідним що не хоче жити... Як наслідок: гострі випади з її сторони, особливо на бабу, потім почуття провини. Певне маньякальне відчуття що в неї багато що покрали... і вона не може простити за це. Якісь гризіння совісті, швидше за все. Плач і жаління себе. Банальні незавершені справи на “кілька годин“, що вже тягнуться місяць... Ненависть, думаю, до деяких людей. Усе узагальнюється фразою “що в неї є розуміння, що все у всіх добре, але їй жити не хочеться зовсім і безнадійністю...“. Чекаю відповіді професіоналів. Будь ласка, порадьте яких заходів вживати і який стан справ із описаної ситуації.