Live:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 3 hours тому: «Доброго дня! Спробую висловити свою думку дуже коротко. Як на мене, Ви самі дуже точно визначили причину того стану, в якому зараз перебуваєте: "Коли спав весь цей «шум», оголила»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 4 hours тому: «Доброго дня! Співчуваю щодо Вашої киці. Сама дуже люблю тварин і знаю, як їх втрата може боліти... На мою думку, те, що з Вами відбувається - це психосоматичні прояви: "Почалос»
Виктория Владимировна Носенко
Виктория Владимировна Носенко 5 hours тому: «Добрый день. Это уже не похоже на обычную усталость или лень. Когда не хватает сил даже на еду, воду и душ, нужна серьезная помощь. Скажи сегодня родителю или другому взрослому, »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Ева Age: 21

Вернулся бывший

Добрый день. С бывшим м.ч. мы расстались 2,5 года назад. Причиной было то, что он меня бросил. На тот момент, он меня сильно ревновал,жил какими то иллюзиями, думал обо мне нехорошее, что я изменяю ему, проверял меня, не доверял. Я его очень ценила, любила, но как говорится, надежда умирает последней и когда он меня бросил, на этом оборвала все.
Через год мы увиделись. Говорили, целовались, был секс. Он говорил, что я родная для него, но при этом мнение по поводу измен у него не менялось. Я тогда решила не общаться. Прошел ещё год. И вот недавно он приехал ко мне домой, просил прощения с букетом цветов. Говорил что был тогда глуп, легкомысленный. Что я самая добрая и замечательная девушка и человек. Я была холодна. Цветы не взяла. Он их оставил у порога и уехал. Цветы потом я взяла и написала смс, мол они здесь не причем. После я ездила путешествовать. Он интересовался моими делами и хотел встречи со мной. Наконец мы ещё раз встретились. Он был заботливый, добрый, ласковый, нежный. Говорил, что я ему дорога и родная, видно было, как он себя вел. Вел как раньше, когда у нас ещё было все хорошо. Говорил, что любит меня и просит прощения за всё. Я спросила почему он себя так вел тогда 2,5 года назад, ведь с родными себя так не ведут и не поступают. На что он толком ничего не мог ответить, опускал глаза и говорил, что ему стыдно. Говорил, что раньше ветер был в голове, а сейчас он поумнел, стал серьезным и т.д. мы поцеловались и все. Отвез домой. А я задаюсь вопросом, а ни поступит со мной он так же, как тогда. Во мне сидит страх раскрыться, довериться. Какое то тепло есть к нему, ещё как только я взглянула в его глаза. Поэтому и пошла с ним увидется, хотела услышать его объяснения. Мне всегда были приятны его объятья, поцелуи и т.д. И желание отдаться ему в этом плане есть и сейчас. Но этот страх не покидает меня, ведь ещё тогда я для себя решила поставить жирную точку. А сейчас проскальзывают такие мысли , а если ему дать шанс? Не обидется ли он меня вновь? Не обожгусь ли?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.