Як розібратись в почуттях і не впадати у відчай від нерозділеної симпатії?

Останнім часом стала помічати за собою , що кожне знайомство з хлопцем , призводить до того , що я починаю про нього думати і представляти його як потенційного свого кавалера .Спочатку такі роздуми приносили мені навіть позитивні емоції , а зараз я відчуваю розчарування від кожного роману який склався в моїй голові , але не складається на яву . Я не можу зрозуміти , хто мені подобається на справді , чи це мої ілюзії . Мені здається , що я просто хочу бути коханою , і так зацикленна на цій ідеї , що не можу розібратись в почуттях . І цей хороший і цей хороший , а хто подобається насправді не можу розібратись.
Деколи здається , що я просто не можу просто жити , щоб не страдати за якимось хлопцем . я дуже часто розчаровуюсь саме за цих фантазій в голові , хоча добре це усвідомлюю і намагаюсь наперед не придумувати хід побачення і так далі .
кожна відмова хлопця б\'є боляче по моїх почуттях . я довго себе мучу і намагаюсь зрозуміти , що саме не так зробила .Мені здається , що завжди в усьому винна я .
Один хлопець мене постійно тримає на відстанні , і я час від часу думаю , що в нього закохана , бо тільки він мені напише і всі думки про нього .Я просто починаю марити про побачення з ним, а офіційного на одинці побачення так і не дочекалась .
Ми спілкуємось у соціальних мережах а потім він може не відписати на повідомлення , і я вже буду мучити себе , що сказала не так ,згодом це це спілкування припиняється і я думаю ( хоча так напевно і є ) , що я просто набридаю , стаю занадто нав\'язлива . Через пів року рік , вся ця ситуація знов повторюється і я думаю, що знов набридла .
Може я думаю, що він мені подобається , за того , що тягне мене до людей які мене відшивають , підсвідомо думаю , що я їх не достойна . намагаюсь це виправити і роблю ще гірше .
Допоможіть, будь ласка , розібратись , бо вже не хочеться плакати кожної ночі і картати себе за кожен вчинок .