Допоможіть побороти проблему

Язагнав себе постійним контролем над своіми діями та маніпуляціями: при чиму контролюю контроль себе над самим собою і своіми діями і самим собою до такого ступеня, що на самих діях зконцентруватися дуже важко. Твердо переконаний, що вмію виконувати багато що, а приходиться до діла топчуся на місці і дуже про те все переживаю, щоби не напартачити, а зконцентруватися на виконанні самого завдання важко: твт і страх, невпевненність, паніка і тд. Допоможіть вийти з такого. Намагаюся забити думки фізичною працею, а вони собаки лізуть, як таракани без зупинки по колу, і з попередніх років і з дитинства і з сучасності, та щей класифікуються в теми та шукають підтвердження в різних періодах життя, як аксіоми. Беруся до роботи - концентрація вибіркова, або трошка на початку, або як просвітлення в процесі виконання роботи і дика впевненність у вмінні та знанні справи, а фактично знання поверхневі та розмиті, бачив як хтось робить, а впевненість 100%, що я так сам вмію, коли доходить до виконання роботи дуже переживаю бо сумніваюся, сумніваюся, і такі качелі відбуваються то менше то більше. Коли щось виходить нормально - для мене не має задоволення, коли виходить не дуже - я твердо переконаний, що все чудово поки “радість“ не розвіється від самокритики, якоі чомусь зразу , коли потрібно немає. Ось така історія - я надіюсь на Вашу пораду і допомогу, хочеться радіти життю, а я не вмію, а може під впливом контролю над контролем над собою настільки запутався, що вже не знаю де початок, а де кінець...