Live:
Валентина Жемчужнікова
Валентина Жемчужнікова 14 hours тому: «Если честно, то понятнее не стало про ваши отношения какими они были до войны, про какие обиды жена говорила? Сейчас да, что-то накопилось и отношения как к соседей. Но были ж год»
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі 14 hours тому: «Анна, Ваша проблема трапляється часто. Ви звикаєте до "милої версії" чоловіка з м'яким голосом, до його турботи. А потім трапляється щось. Він відповідає грубо, починає зникати. »
Світлана Матюха
Світлана Матюха 16 hours тому: «Вітаю. Ви пережили багато випробувань із самого дитинства, і заочно визначити, що саме з вами відбувається, неможливо. Однозначно ваш стан потребує уваги фахівця. Особливо турбуют»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Татьяна Age: 25

Самовыражение, успешная коммуникация

Здравствуйте. Меня зовут Татьяна. Всю жизнь я была застенчивой и неразговорчивой. Вероятно проблема в том, что мама никогда меня не любила, пропускала мои слова мимо ушей и я всегда чувствовала себя невидимой, будто меня нет и моего мнения тоже. Всегда было главным только то, что мама говорит. И последствия таковы, что хоть интеллект у меня достаточно хороший, не способна самовыражаться. Когда происходит общение в группе-чувствую себя чужой. Не могу говорить, огромный страх, что мои мысли неинтересны. Когда спрашивают "почему молчишь?"-у меня такой барьер для нормального неформального общения, что стараюсь избегать этого вопроса и этих людей. Стыдно, что все "нормальные", а я нет. А с общением один на один с человеком происходило так: мне приходилось придумывать темы, чтоб вести интересную беседу, записывать и заучивать свои мысли относительно этих тем. Потому что без подготовки испытываю сильные эмоции неловкости за себя, смущаюсь и не могу выразить ни слова. Долгое время я заучивала "что нужно сказать в разговоре", затем почувствовала себя ненастоящей. Что на самом деле мне не интересны многие люди. Я завожу общение только ради цели или чтоб были отношения. Я не испытываю те эмоции и реакции которые показываю. Я на самом деле не умею радоваться и получать удовольствие от разговора и считаю болтовню бессмысленной. Я не испытываю искреннего желания узнавать личности людей. А если хоть какой-то человек меня заинтересует-я сильно смущаюсь, боюсь ему не понравиться, чувствую будто он выше, лучше меня. И не заговариваю с этим человеком, потому что страшно что не понравлюсь и что он сделает мне больно. Такой замкнутый круг. Нет интереса к людям-стыд за то, что не болтаю как все-страх любого самовыражения-отношения неискренние с продуманными разговорами. И так далее. Как выйти из этого замкнутого круга? Пожалуйста порекомендуйте книги для самопомощи.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.